ReAl

Протягом кількох тижнів у мене

• Згорів блок живлення в комп’ютері на роботі, кілька днів я працював лише з паперами.
• Серйозно зазбоїв жорсткий диск в домашньму комп’ютері.
• Вийшов з ладу один з дисків в домашньому DNS-343 (raid-1)
• Перестав працювати переносний USB-шний диск.

Пізніше з’ясувалося, що в USB-шному лише загубився контакт в гнізді, сам диск цілий, по SMART жодних претензій. Але коли після всього ще й він у мене на роботі зупинився під час копіювання файлів, було не надто весело.

За один місяць втрати більші, ніж за попередні якщо не двадцять, то десять років точно.

Відразу згадав про одну статтю

человечество уже давно представляет собой человеко – машинную систему, которая только в таком виде может выполнять свои функции. Если отследить тенденцию, то часть информации этой системы, которая хранится вне человеческого мозга, постепенно повышается уже тысячи лет – со времен изобретения клинописи – и мы просто приближаемся к тому моменту, когда доля информации в человеке станет пренебрежимо мала.
…
Постепенно становится понятно, что процесс, не смотря на свою скорость, непрерывен. Это не взрыв, а все ускоряющееся течение. Люди, постоянно имеющие дело с компьютерами, чувствуют, что все большая часть выполняемой ими работы перемещается в компьютер. Потеря накопленных годами файлов превращается в потерю части себя. Мы перетекаем в компьютеры постепенно. С созданием прямого интерфейса между мозгом и компьютером, что будет сделано в ближайшие годы, процесс перетекания ускорится.

Не думав, що я аж настільки залежу від цих “маленьких намагнічених дисків”. Тобто розумом я все це розумів – того ж і постійно старався, щоб все лежало в кількох місцях. Але досі так гостро не відчував.

І жодного ж байту у мене не пропало – щось лежить на другому дискові з дзеркальної пари і негайно було переписано з нього на інші диски, з одиночних дисків і раніше все було десь ще продублоьвано, але…
Було аж фізично погано, ноги не носять і якась порожнеча всередині. Поки не встановив заново систему, мінімум необхідних програм, поки не упевнився в тому, що все десь записано мінімум двічі – до нормального стану не повернувся.

Я вже трохи кіборг?