Archive for the ‘Creative Work’ Category.
Linux Kernel під Creedence Clearwater Revival
Сьогодні над CLRS сиділося під Creedence Clearwater Revival.
Але ж у голові паралельно й інше крутиться, то вийшло:
Oh Working Queue, oh Waiting Queue
And IRQ, how I love you, all IRQ
I like the way you walk
I like the way you talk
I like all your spinlocks
but hate if you deadlock, All Linux *Q*
Well, say that you’ll be hard
Well, say that you’ll be soft
Well, say that you’ll work fine
and never give me pain, oh IRQ
Well, say that you’ll be mine
Well, say that you’ll be mine,
Well, say that you’ll works fine,
works all the time, my Working Queue
Oh Working Queue, oh Waiting Queue
And IRQ, how I love you, all IRQ
I like the fast top half
I like the bottom half
I like the user space
I like the user space, oh Working Queue
Oh Working Queue, oh Waiting Queue
And IRQ, how I love you, all IRQ
© моє
Випалювач з ЧПК
Ось дивіться, яку цікавезну штуку я надибав — випалювач з числовим програмним керуванням.
Arduino Nano, трохи іншої електроніки плюс механіка; «великий» комп’ютер або OrangePi Zero. Прошивка ардуінки як ардуінівський скетч і зроблена. А ще Qt-шні програми — для OrangePi і для Linux/Windows десктопів.
Опис у блозі автора (там і посилання на GitHub):
І все це там, де найближча «Нова пошта» за 25 кілометрів. Але у автора «Випалювача» девіз — «Зробити можна все, головне мати терпіння й бажання». І у нього є і перше, і друге.
Писачок — робимо самі 2
Наближається Великдень, а разом з ним і традиційне виготовлення писанок. Ну а для розписування потрібен відповідний інструмент — писачок, що його, залежно від регіону, називають ще писальце або кистка.
Так починався опублікований мною 7 років тому опис-відеоурок того, як можна самостійно зробити писачок. І зараз такий самий час.
Писачки робив тоді так, як було зручно мені, з урахуванням матеріалів та інструментів, що завжди під рукою і я навіть не задумувався, що їх може не бути 🙂 (хтось із моїх дітей свого часу дуже здивувався, виявивши, що не у всіх вдома є пінцет і кусачки). Але цьогоріч мене в коментарях на youtube спитали, чи можна обійтися без паяльника.
Звичайно можна, переважна більшість писачків, зроблених за всю історію, обійшлися без паяльника. Трохи подумавши і роздивившись інші писачки, наводжу два варіанти.
Кінчик конуса обов’язково підрівняти надфілем чи точильним каменем. Тут в обох варантах я цього не робив, оскільки це лише демонстрація ідеї.
Далі: опис і фото двох варіантів виготовлення писачка без паяльника » » »
Трохи фото миколайчиків
І на додаток до попередніх дописів, так би мовити, на завершення циклу про миколайчики, — трохи фото готового печива і міркувань на тему.
Як я вже писав трохи раніше, перед розмальовуванням миколайчика тло має висохнути. Тому при організації роботи з дітьми слід або вирішити — або робити розпис по «чистому» печиву (такі є на фото нижче), або заздалегідь покрити печиво тлом (кожушок і шапка, а вже бороду діти намалюють самі). Тоді за одну-півтори години, час, який вони зможуть витримати, діти намалюють очі-брови-рота і розмалюють кожушок візерунками.
Готові миколайчики різних років
Зверніть увагу — формочки дідуся, зірочки, коника, ялинки, куманця (добре, чайничка) і котика з хвостиком зроблені з банок однакового діаметру, глечика і котячої голови — з меншої. Розмір печива дуже залежить від складності контуру. Більше про це написано в дописові з фотографіями різних формочок.
Миколайчики, зима 2016–2017
У листопаді-грудні 2015 й 2016 років я знову вдосконалювався у виготовленні формочок (і описав як зробити задану форму для миколайчиків, зокрема у вигляді емблеми Пласту). Дружина ці формочки вдома на малих партіях «перевіряла». Купу формочок зробив на роздачу, ту ж емблему Пласту розібрали скільки зміг зробити.
Вже на початку 2017-го допомогли провести урок по виготовленню миколайчиків у гуртку в «Будинку творчості школярів». Фотографувала знову дружина.
Миколайчики, 2014 рік
Після 2008 року на миколайчики коли були час і натхнення, коли не були. Як, до речі, і на трояндочки з тіста, які я теж став робити вже не так часто. Діти підросли, а самим для себе не так цікаво. Але формочки робив і роздавав, 2012 року навіть додав урок із самостійного виготовленню.
2014 року ми вже знову скучили по вигляду дітей, які старанно розписують печиво і раді своїм успіхам :-D. У вчительки сина з часів 2005 року якраз знову були діти приблизно того ж віку й ми знову запропонували їй провести такий урок. Заразом і у сусідню 10-ту школу пішли, там в одному з класів і вчителька, і батьки радісно підтримали ідею.
Заготовок вже знадобилося набагато більше, але й мами та бабусі були активніші, набрали формочок і напекли із запасом, наробили глазурі.
Фотографувала дружина, я сидів вдома і гнув формочки 😀
Десята школа, 3 клас
П’ята школа, 4 клас
Миколайчики, 2005 рік
На жаль, цей рік не маємо можливості робити миколайчики навіть трохи вдома. То хоч пригадали минулі роки, роздивляючись фото.
Вперше робили печиво «на виїзді» ми 2005 року, в класі сина (5-та школа, 3 клас). Домовилися із класним керівником, напекли заготовок, наробили глазурі різних кольорів. Надрукували фото миколайчиків від тих майстрів, роботи яких викладено на сайті Наша Парафія (і які тягають вже більше десяти років по різних сайтах ;-)) і пішли. Нам сподобалося, дітям теж.
Власне, фото дитячих миколайчиків саме з того разу і є головною ілюстрацією відповідної статті у Вікіпедії.