Archive for the ‘Електроніка’ Category.

Таки економимо резистори?

Різке подорожчання пасивних компонентів — то, я так розумію, мова про великий опт, бо у роздріб ціни виросли набагато більше. В умовах законтрактованості партій практично на рік вперед «трошки» і «прямо зараз» коштує грошей кожне окремо.

Допис про економію резисторів отримав нове звучання?

Випалювач з ЧПК

Ось дивіться, яку цікавезну штуку я надибав — випалювач з числовим програмним керуванням.

Arduino Nano, трохи іншої електроніки плюс механіка; «великий» комп’ютер або OrangePi Zero. Прошивка ардуінки як ардуінівський скетч і зроблена. А ще Qt-шні програми — для OrangePi і для Linux/Windows десктопів.

Опис у блозі автора (там і посилання на GitHub):

І все це там, де найближча «Нова пошта» за 25 кілометрів. Але у автора «Випалювача» девіз — «Зробити можна все, головне мати терпіння й бажання». І у нього є і перше, і друге.

Саморобний дозиметр

Той саморобний дозиметр, фото якого було у попередньому дописові спогадів про аварію 1986 року.
Я таки наважився його розібрати і сфотографувати нутрощі. Нічого не розсипалося і є шанси зібрати назад 😉

Дозиметр зібрано в корпусі від слухового апарата. Штатний відсік батарейок випиляно і туди вставлено 9-вольтову.
Саморобний дозиметр 1986 (1)
Подивитися більше фото » » »

Падіння напруги на кабелі

Стало цікаво, як спадає напруга на кабелі, коли навантаження не зібрано все в одній точці на кінці, а розподілено рівномірно. Скажімо, декілька десятків споживачів із приблизно однаковим споживанням на приблизно рівних відстанях. Спочатку напруга спадатиме швидше, бо підключено більше споживачів, потім, ближче до кінця кабелю, швидкість спадання зменшиться. Але якими будуть загальні втрати напруги?
От якщо на кінці кабелю із загальним опором R висить навантаження зі споживанням струму I, то напруга впаде на величину IR. А що буде при рівномірному підключенні?
Дивится формули і графіки » » »

Дрібна програмована логіка

Дивлюся оце на схему адаптера для програмування мікроконтролерів на мікросхемі FT2232 з перемиканням між JTAG і SWD і вкотре жалкую про передчасну смерть дрібної програмованої логіки. Дрібної не в сенсі корпусу ультра-нано-wlcsp, а в сенсі невеликої кількості логічних елементів.

Так, у продавців ще зустрічаються (вже Мікрочіпівські) ATF16V8/ATF22V10, але то старі серії швидше на підтримку старого обладнання, ніж на якісь нові розробки, бо Cypress і TI від різних PALCE вже відмовилися. І однак — ціна ATF16V8 штучно на DigiKey мало відрізняється від сумарної вартості (там же і теж штучно) тих трьох корпусів дрібної логіки, що стоять на JTAG/SWD-адаптері.

Так, PLD-шка ще потребувала б програмування, але при сучасних технологіях це не потребувало б 12-вольтової напруги і робилося б за долі секунди під час тестування зібраної плати. Ну хай тут, в адаптері, щось зовсім просте, навіть без тригерів. Але, як на мене, ще досить задач, де підійшло б щось на зразок (теж вже застарілої) EPM3032, але в корпусі TSSOP20…28 з програмуванням вбудованої EEPROM простим поширеним інтерфейсом на зразок I2C.

Перехідна плата qfp32

Зовсім випадково надибав на AliExpress чудову перехідну плату з qfp32 на два ряди штирів 2,54 мм для безпаєчної макетки. На відміну від інших, зі зворотного боку вона має не tssop32, виправданий з точки зору здешевлення макетки, а місця під корпуси 0805 з кожного виводу мікроконтролера, які виходять на полігон.

Адаптер з QFP32 на штирі з місцями 0805

Чудове рішення для того, щоб відразу з’єднати потрібні виводи з землею і якомога ближче до мікросхеми розмістити конденсатори. Також зручно для підтяжок до землі на потрібних виводах, наприклад, BOOT0 в мікроконтролерах STM32 (тут запаяно STM32L051K8). І не забудеш поставити при зміні схеми, і не займає дірочок у макетній платі.

Вона є у декількох продавців, я брав у цього.

p.s. Паяв знову не сам. Пора заводити тег скористався службовим становищем. 😉

Старий варіант перемикача гірлянд

Слово за слово, і таки поліз у барахлі шукати стару макетку, прототип позавчорашньої конструкції. Знайшов.

Хвіст на батарейку давно кудись відкушений, «гірляндочка» (стовпчик з трьох світлодіодів різного кольору) залишилася одна. На кінчиках дротиків гнізда з якихось розпиляних ГРПМ, а у макетці штирі, щоб можна було гірлянди підключати до різних виходіві отримувати різні ефекти. Можна оцінити довжину МГТФ-у і, відповідно, розмір ялинки, на яку було розраховано.

Тригери JK, К561ТВ1. Два елементи ЛН2 як генератор, чотири — як буфери для більшого струму світлодіодів. На виходах з 561ЛН2 резистори 470 Ом.

Макетка — огризок «ВУМ-івської», з тих, що вони собі самі робили для макетування плат розширення до «Поіск-2».

Стара макетка перемикача гірлянд

Судячи з кількості штирів, підключити взагалі можна було лише чотири гірлянди. Вільне місце на макетці натякає, що могла бути допаяна додаткова логіка для «пригасання на 1/4 періоду», про яку згадано у попередньому дописі, і буферну мікросхему після неї. Але було вирішено, що і так добре.

Простий перемикач гірлянд

Тему навіяно різким збільшенням інтересу до моєї старої публікації щодо відмінностей між «А-» і «не-А»-версіями мікроконтролерів AVR. Переходи з логу на сторінки-джерела посилань показують, що цікавить переважно відмінність ATtiny13A від ATtiny13. З урахуванням календаря у мене склалося таке враження, що десь є старі (на tiny13) схеми-прошивки простої світлодіодної блималки, яку всім чухається повторити до новорічних свят, а дотягнутися можна лише до ATtiny13A.

І я згадав той перемикач гірлянд на мікросхемах К561ТВ1 і К561ЛН2, що його напаяв на макетці років 25 тому, теж за кілька днів до Нового року. Пропрацював він років п’ятнадцять. «Гірлянд», може, й гучно сказано, але для невеличкої ялинки пару десятків вогників вистачало.

Зараз повторив схему на безпаєчній макетці на мікросхемах HEF4013 (два D-тригери) і HEF4093 (чотири елементи 2I-НЕ з тригерами Шмітта на входах).

І ось що з цього вийшло » » »

Недорога плата розробки для STM32L05x

Останнім часом я трохи працюю з мікроконтролерами STM32, зокрема STM32L011 і STM32L051, але то все конкретні плати, на яких виводи задіяно під конкретні функції. І коли раптом хочеться поколупатися із якоюсь ідеєю, то на тих тісних платах то страшенно незручно. А використати їх як носій мікросхеми, прибравши все зайве, так прибирати доведеться майже все і то буде навіть гірше, ніж просто перехідник «TQFP на штирі».

Існують плати STM32L1xxDISCOVERY, але там на найдешевших одна радість — вбудований «фірмовий» ST_LINK. Платити за те під 500 гривень неохота. Та й на них L100 або L152, а мені сподобалися STM32L0xx.

От для STM32F103C8 є декілька варіантів плати, яку називають «синя таблетка» (що викликає деякі застарілі асоціації[1]). Недорого, є необхідний мінімум.
Але то F103…
Тю, так виводи ж у STM32 стандартизовані!
STM32F103C8 і STM32L051C8… Співпадають!
Чудово, вчора син по дорозі зі свого університету заїхав у мікроАмпер і забрав потрібну плату, я ж заїхав у Імрад і взяв STM32L052C8, щоб вже й USB було.

Сьогодні на роботі скористався службовим становищем — попросив похімічити, здути F103 і запаяти на її місце L052:
Створення плати розробки STM32L052 із плати STM32F103

Під дією тепла проведено реакцію, у результаті якої я отримав бажану плату, а STM32F103C8 випала в осад. Залежно від того, чи буде цей мікроконтролер десь використаним, плата розробки для L05x обійшлася у суму від десь 110 до 180 гривень.

p.s. Там ще STM32F303C у такому ж корпусі TQFP48 бувають 😉


1 Колись давно мем про червону і синю таблетки використовували на форумах як вибір між червоним кольором PIC/Microchip і синім AVR/Atmel. Тепер і те і те мірочіпівське, хоч кольори і не помінялися.

Оболонка Arduino українською

Потихеньку завершив переклад оболонки Ардуіно українською мовою. Станом на кінець літа там близько третини (із майже шестисот) рядків у .po-файлі було ще не перекладено. Дещо було перекладене, але не потрапляло в оболонку жодною мовою, довелося шукати проблемне місце, виправляти і робити pull-request.

Дещо з перекладеного раніше також довелося виправити. Напевне ж, ще треба виправляти, як старе, так і зроблене мною. Хоча б тому, що в англійській мові нема відмінків, а я сам не пройшов всю оболонку, не викликав усі можливі повідомлення і не знаю контексту, у якому вони виникають. У дуже підозрілих місцях я просто по java-коду оболонки здогадувався про цей контекст.
От цікаво, де виникає повідомлення «Як сюрреалістично!» (в оригіналі «How very Borges of you»), але в код не ліз, такий квест треба проходити чесно 😉

Зараз з сайту Arduino можна завантажити Arduino IDE «стабільної» версії 1.8.5 від кінця вересня, туди частина перекладу вже увійшла.
У чергову preview-версію 1.8.6 від 30 жовтня (нижче, розділ HOURLY BUILDS) ще не потрапили дві фрази (див. issue), тепер вони є в перекладі. В релізі (чи наступному пре-релізі) 1.8.6 мають бути.

Будь-ласка, хто використовує Arduino, беріть найсвіжішу збірку (зараз ота 30 October 2017) звертайте увагу на меню і всі повідомлення, які трапляються у реальній роботі. Як щось криве побачите — пишіть. Хочу підчистити до релізу. Ну і потім продовжувати підтримувати стан.

Зовнішні відносно Arduino плагіни для роботи з платами/бібліотеками, навіть якщо вони прямо із сайту завантажуються разом з оболонкою, не мають можливості перекладу. Але пишіть про все, а я вже розбиратимуся — то щось нове додали і треба перекласти, чи воно не вміє бути перекладеним.

До речі, довідка в Arduino IDE, на відміну від власне оболонки, існує лише англійською. Так і не зрозумів, чи збираються додавати перемикання. Пізніше питатиму, зараз інша в чомусь близька робота час забрала.

[flagcounter image]