Archive for the ‘Некатегоризовано’ Category.

Свобода панорами

Мабуть, мені раніше треба було про це тут написати. Все ж таки хтось мене та читає, може б і дослухався.
Цю петицію я підписав у перший день збору підписів, ще в кінці серпня. Прошу підтримати. Часу залишилося небагато, а народ більше готовий підписувати покарання Гондурасу Тимошенкою, ніж реально потрібні речі.

Прошу Президента України визначити як невідкладний законопроект №1677 “Про внесення доповнень до Закону України “Про авторське право та суміжні права” (щодо свободи панорами)”.

«Свобода панорами – це можливість вільно фотографувати, змальовувати чи знімати на відео будівлі та скульптури, які перебувають в громадському місці. При цьому авторські права не вважаються порушеними. За чинним законодавством будь-яке фото сучасної будівлі чи пам’ятника може вважатися порушенням авторських прав, якщо ви не маєте дозволу від їх авторів…»

Аж до границі прогнали тебе

Ще цитата випала (попередня, про тих, що в Єгипет по поміч ідуть, була ще у грудні).
Книга пророка Овдія:

Аж до границі прогнали тебе,
обманять тебе твої всі союзники,
переможуть тебе твої приятелі!

Через насилля на Якова на брата твого
сором покриє тебе,
і ти витятий будеш навіки.

Ці золоті землі

Слухав якось (у маршрутці) «радіо Вєсті» і почув оце цікаве формулювання — «ці золоті землі». Сказано це було з надривом у контексті «не можна у Донецькій області видобувати сланцевий газ, не можна псувати ці золоті землі».

Так, про сланцевий газ багато балакають — і «хімія» у розчині (але і у «звичайному» буровому розчині вона є, всі ті ж самі, грубо кажучи, «загущувачі-стабілізатори-інгібітори»), і гідророзрив такий-сякий. Хоча використовують гідророзрив не лише для газовидобування, а і для нафтовидобування. Наприклад, у Росії. Якщо вірити російськомовному ж розділові Вікіпедії, то у Росії щорічно роблять більше 2000 операцій по гідророзриву пластів (разом з суботами та неділями — більше п’яти на добу!). У тій же Росії є декілька заводів по виробництву необхідного для гідророзриву. Втім, можливо, саме тому Росія так турбується за гідророзриви пластів в Україні — вони ж знають, яке воно вигідне шкідливе і готові потерпіти заради нас…

І взагалі, перший у світі гідророзрив було зроблено у 1954 році на Донбасі, рвали там і тоді вугільні пласти для підземної газифікації вугілля…

Але я зараз не про це. Якщо у Донецькій облаcті землі золоті, то які вони у Полтавській??? «Полтавські чорноземи» — це як еталон родючості, «ткни з вечора голоблю, на ранок віз виросте». Багато хто також чув, що на Полтавщині видобувається газ. Тобто бурові вишки, свердловини, буровий розчин з хімікатами, який під тиском подається на 1…2-кілометрову глибину — і найкращі чорноземи.

Як же це поєднується? Нічого схожого на «ковбойсько-нафтові» фільми… Невеличка фотосесія.

Щоб дістатися газу, спочатку слід пробурити свердловину. Бурова вишка виглядає ось так:

Бурова вишка у Полтавській області (фото)Бурова вишка у Полтавській області (фото)

Саме ця вишка поруч з дорогою, то не треба було далеко по мокрому полю сходи топтати. Спочатку чорноземи відгортають бульдозерами вбік, утворюється зовнішнє обвалування свердловини. Зсередини — ще глина, яка використовується також для виготовлення бурового розчину.

Навколо цієї бурової веселенько ростуть соняшники. В іншому місці — цукровий буряк, картопля, кукурудза. Так є зараз, так було «при Союзі». Звісно, всяке буває. Один із спогадів дитинства (1970-ті) — пів неба всю ніч червоне, гуготить так, що і вдень чути. Аварія, викид, вогонь до неба. Гасили пожежними танками.

Коли вже добуряться до газу, бурова вищка знімається і на гирло свердловини встановлюється експлуатаційна арматура, яка над землею закінчується так званою фонтанною ялинкою:

Фонтанна ялинка на полі (фото)

Під землею свердловини з’єднано газопроводами з промислом (конкретно від цих — Солохівським), де газ очищується, відділяється конденсат. Очищений газ іде у магістральний газопровід та у підземне газосховище.

Поле навколо свердловини рекультивується, чорнозем нагортається на місце і «ялинки» заважають лише трактористові з комбайнером.

p.s. Про всяк випадок, якщо раптом фото ще кудись захочеться вставити:

Ліцензія Creative Commons © Олександр Редчук aka ReAl, 2014
Цей твір ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із зазначенням автора – Розповсюдження на тих самих умовах 3.0 Неадаптована.

2014

Знову традиційний календар.
Відбрішки Причини інші, але, як і минулого року, — з затримкою :-) .

Вигляд календаря на 2014 рік

Цього разу календар «з цензурою»: замість деяких картинок — прямокутнички. Картинки ті ще з перших варіантів тяглися символами зі шрифту Webdings™, встановленого у лінуксі пакунком ttf-mscorefonts-installer. Раніше у цьому пакункові вже був пропав один із шрифтів (Wingdings™) і картинки було замінено на аналогічні зі шрифту OpenSymbol. Але цього разу сам пакунок за кілька спроб так і не витягнувся і я вирішив, що так тому і бути. Буде цього року календар з купюрами. Треба було замість кожного прямокутничка ножиці вліпити :-)

Наступного разу підберу картинки з Open Clip Art Library. Саме зараз ліньки :-)

Горе тим, що в Єгипет по поміч ідуть

Сканую оце зараз Біблію у перекладі Огієнка. Так, я знаю, мережа завалена текстами, але я сканую конкретне видання, що відповідає конкретним вимогам, про це якось пізніше. У процесі сканування час від часу поглядаю — чи не «завалив горизонт», чи не поїхало щось кудись.

У черговий раз зирк — у зупинився…

Ісаї, 31
Горе тим, що в Єгипет по поміч ідуть, що на коней спираються, і на колесниці надію свою покладають, — вони бо численні! та на верхівців, — бо вони дуже сильні! але на Святого Ізраїлевого не дивляться, і до Господа не звертаються!

2 Та мудрий і Він, і спровадить лихе, і Своїх слів не відмінить, і підíйметься Він проти дому безбожних, і проти помочі несправедливих.

3 А Єгипет — не Бог, а людина, а коні їхні — тіло, не дух: як простягне Господь Свою руку, то спіткнеться помагач, впаде і підпомаганий, — і разом вони всі погинуть!

КФМШ — 50 років

Ще нещодавно, чесно, зовсім нещодавно, КФМШ було 20 років :-)

І з приводу цього 1983-го року було випущено такі значки:

Значки, випущені до 20-річчя КФМШ

А зараз називається вона УФМЛ). І 2-го листопада їй буде 50. Саме 2-го листопада — перший навчальний рік, кажуть, почався у недобудованій школі й перші учні теж взяли участь у будівництві. Другого листопада 1963 року її урочисто відкрили.

Може, знайду можливість 15-го в університет на святкування прийти. 2-го в школу точно не зможу.

Ювілей осцилографа

Нещодавно виповнилося десять років моєму осцилографові Hameg HM1507-3.

Hameg 1507-3

Аналоговий осцилограф, 150 МГц смуги, до 1мВ/см і при цьому шумова доріжка практично непомітна. Можна сприйняти як злегка розфокусований промінь.
Цифрова приставка 200 Msps, два кілобайти буфер. Теж часто корисна.

Всі ці десять років він мені вірно служив. Кілька років тому пробило з плати високого на корпус. Там дротик високовольтний був з довгуватим кінчиком, він, може, навіть торкався ізолюючої прокладки. В прокладці дірочку проїло з часом.
Дротик надкусив практично під плату, зробив закруглену краплю припою. Прокладку прочистив і з обох боків залатав товстою фторопластовою плівкою. «Робе».

Сподіваюся, ще стільки ж часу я буду здатен ним активно користуватися він мене не підведе.

Власне, 10 років не з дати випуска осцилографа, а 10 років нашого з ним спільного життя :-)
Ось і свідоцтво:

HM1507 - date

Надсвіжі молочні продукти

Сьогодні (прописом: сьомого березня дві тисячі тринадцятого року) по дорозі на роботу біля станції метро було куплено сирок з родзинками. Ну знаєте ж самі: вранці, ще дев’ятої нема, з машини від заводу… Воно таке ж свіженьке…

Сирок виявився надсвіжим, його виготовлено завтра:

Просто надсвіжий, завтрашній сирок.

Дурдом… Але таке воно, життя.

Обмалинився і я

І що цікаво — син учора ввечері спитав: «а чого це у нас в хаті малиною пахне?»

Про те, що я десять днів тому замовив з британського сайту RS плату Raspberry Pi, він нічого не знав. Але нюх у нього є :-)
Сьогодні вранці по дорозі на роботу мене перехопив дзвінком кур’єр DHL, зрадів що не треба буде пертися до мене додому в наш куток. У Києві під’їхати — туди, куди і без мене, імовірно, щось було, бо поруч офісний центр немаленький — набагато простіше.

Загалом конверт, коробочка та плата — все таке саме, як мало бути, фотографувати та показувати нема сенсу.

Прибуло кур’єром, перехопив мене дзвінком по дорозі на роботу, то туди й підвіз.

RS Stock No. Qty     Description                  Unit Price Goods Value
756-8308      1   Raspberry Pi Type B
                  Single Board Computer 512MB     US$35.00   US$35.00
                                             Running Total   US$35.00

    Standard Delivery (Despatch expected within 2 week(s))    US$8.02

                                               Order total   US$43.02

Доставили за десять днів після оплати, в два тижні чудово вклалися.

Тепер треба знайти час з цим поколупатися. Боюся, за наступні пару тижнів лише викачаю образ лінукса та запишу на SD карту…
Ой, це ж треба ще SD карту знайти. Хоча тимчасово можна з Canon A610 вийняти.

Gnumeric

Останнім часом починає доходити, що «необхідність сумісності з тими, хто у віндовсі» — це для мене така «міська легенда», яка, здебільшого, не має жодного стосунку до реальності. Досить багато «документів» у мене — для внутрішнього використання. З тих, що мають виходити назовні — переважна більшість не призначені для редагування там, «іззовні». Тобто можуть іти у світ у вигляді pdf-файлів. І вже багато років так і роблять, бо це виключає імовірність випадкового редагування в процесі читання/друкування.
Так, спільної роботи над документами у мене практично нема, точніше, вона є у формі «посиділи за столом, обговорили, підказали/попросили, а далі редагую все одно я».

Так чому ж я досі навіть свої майже тимчасові таблички, наприклад, напруга-струм на вході-виході для різних режимів та пораховані з них потужності, коефіцієнти корисної дії та подібне — роблю у OpenOffice (на роботі убунта новіша і він там називається LibreOffice — «вони самі не знають, чого хочуть»)?

Кілька місяців тому майже випадково запустив gnumeric. Здається, коли xfce пробував, він прикрутив запуск gnumeric і для .ods-файлів. Так, місцями воно простіше, місцями трохи незвичне. Але запускається практично моментально, ті ж самі файли мають менший розмір, …
А таки якщо сильно буде треба, то .gnumeric експортується і в .ods, і в .xls.

[flagcounter image]