Марічка вже «там»
Ось.
Десь в годину ночі по нашому часу Марічка дала sms-ку з Бангкоку (проміжна посадка — пересадка з літака «Аеросвіт» на літак Thai Airways). В дві години ночі вони з Оленкою перекинулися парою слів телефоном — веселий і задоволений життям голос навіть я чув.
А десь в сім ранку по нашому, в дванадцять по Тайбею вони (їх там п’ятеро в цьому році зі 145-ї школи) вже отримали багаж. І направилися в National Chiao Tung University
Зараз, мабуть, ще відсипаються.
Ні, ну я в неповні п’ятнадцять поїхав з дому вчитися, а не в неповні вісімнадцять.
Але ж за три з половиною сотні кілометрів, а не за десять тисяч!
українська
english
> Ні, ну я в неповні п’ятнадцять поїхав з дому вчитися, а не в неповні вісімнадцять.
> Але ж за три з половиною сотні кілометрів, а не за десять тисяч!
Темпори таки ж мутантурять…
Хто його знає — може, мамі це тоді було ще далі, ніж тепер тобі?-)
«Не наїзд», «нічого особис»… Та ні, саме лише особисте 🙂
Може і далі.
Враховуючи те, що Марічка з Бангкоку кинула смс-ку, в гуртожитку підняла джаббер… Ось мікрофон прикручу і балакати будемо.
А з Києва тоді в Опішню подзвонити можна було лише через замовлення на пошті, “кого-нибудь пять”.