ReAl

Знадобилося мені якось терміново підключити до плати з ATmega64 макетку, на якій перевірити один задум. Вільні лінії мікроконтролера було виведено на 16-контактні штирі, залишалося підключити шлейф до макетної плати. А сама макетка — куплена в Імраді SOLDERLESS BREADBOARD EIC-406 фірми E-CALL (куплялися в Імраді, «там їх є»). Тобто не підпаятися (для того і бралося ж), потрібен перехідник.

Звичайно, можна було б використати з’єднувач DIP на шлейф. Та треба було «бігом», поки думка ворушиться, а до Нью-Паріса їхати зараз неблизько. Тому було знайдено шматочки макетки та штирі і мені швиденько запаяли ось такі перехідники:

Все, що потрібно, було перевірено і на деякий час я про це забув. Аж тут раптом виявився потрібним аналогічний перехідник на шість контактів, під варіант 6-pin AVR ISP шлейфа програматора. Причому вдома — а паяти самому ліньки 🙂
Лінощі — двигун прогресу. Дуже швидко в голові промайнули розміри дворядних кутових штирів і з’ясувалося, що можна акуратно відігнути довші контакти, затим вирівняти коротші (показано різні стадії процесу):

В результаті вийшли чудові перехідники: