ReAl

Стандартний транзисторний ключ

Типовий транзисторний ключ для вмикання напруги, вищої за напругу живлення мікроконтролера, виглядає приблизно так. Конкретні номінали резисторів та типи транзисторів залежать від комутованого струму.

Багатенько резисторів. По ціні — не так того резистора, як його запаяти. Часом, особливо на невеликих платах, просто жаль місця.

Резистори R2 та/або R3 іноді можна викинути. Діапазон цього «іноді» залежить від темпераменту розробника :-). R1 та R4 обмежують базові струми. Наче і не прибереш. Але… R4 можна прибрати.

Транзисторний ключ з генератором струму

Обмежити струм бази VT2 можна, перетворивши каскад на транзисторі VT1 на генератор струму. Резистор R1, який обмежував базовий струм VT1, вилучається, натомість додається R5, який задає струм бази для VT2. R4 вже непотрібен.

Особливості схеми — струм бази VT2 не міняється у широкому діапазоні напруг +UIN і струм бази VT1 (споживання від джерела сигналу ON) — мінімально можливий.

Двополярний транзисторний ключ

Доволі цікавим, на мою думку, є розвиток цього підходу на двополярний ключ.

Основою ключа є двополярний генератор струму на транзисторах VT1, VT3 та резисторі R5. Співвідношенням опорів R3, R6 та R5 можна обрати необхідні напруги на затворах. Як і струм бази у попередньому варіанті, ці напруги не залежатимуть від вхідних напруг +UIN, -UIN.

Звичайно, і ці схеми мають свої недоліки, але мені вони подобаються і я часто їх використовую.

p.s. Про «цифрові транзистори» я знаю і їх теж використовую. У них — свої недоліки.
p.s.2 Продовження теми — ще один транзисторний ключ