ReAl

Отак багато часу пройшло. Весь 2018 рік — рік 20-річчя програми avreal, назва якої утворена дуже просто, як комбінація AVR і ReAl. І деякий час пошук по слову avreal видавав лише обговорення на інтернет-форумах або мій сайт, і лише потім почав вважати це помилкою набору і видавати «якусь співачку» 🙂

Писати я його почав влітку 1998 року, під час роботи над реальним проектом з AT90S8515.
До того лише трохи «грався для себе» і для того мені вистачало PIP04, був для Windows такий попередник PonyProg-а. Але для реальної щоденної роботи возити мишкою мені було незручно, хотілося інструмента, якого можна запхати у makefile і викликати з редактора. Тобто потрібна була утилітка командного рядка. Здається, тоді вже існував лінуксовий uisp, але на лінукс я перейшов кількома роками пізніше. Для MS DOS знайшлася лише (підказали в RU.EMBEDDED) програма fbprg. Та з’ясувалося, що вона хоч і «command line», але страшенно незручна.

От тоді й всівся за своє. Паралельно із робочим проектом, продовжуючи в ньому використовувати fbprg. Саме тому перший адаптер, який підтримував avreal, був той fbprg, а LPT за умовачанням використовувався другий, бо на першому був принтер.

Зрештою, воно більш-менш впевнено запрацювало, хтось із знайомих (Євген Краштан?) перевірив на 90s1200 і 90s2313, знайшов декілька помилок, надав парочку 90s1200 із запоротим DevID для експериментів. Таке ж саме запитання — «де знайти програматор AVR, який добре вбудовується в ланцюжок make і компіляторів командного рядка» — виникало в RU.EMBBEDED і SU.HARDW.SCHEMES, на початку вересня 1998 року я запропонував свою програму.

Так і пішло. Фактично, навіть сайт я завів, ще на LuckyNet, для розміщення нових версій та опису, у щось блогоподібне воно перетворилося набагато пізніше, десь ближче до 10-річчя програми.

З часом додавалися інші адаптери (спочатку Altera ByteBlaster, бо працював тоді з альтерівськими PLD і цей адаптер був і вдома, і на кожному столі на роботі, затим за компанію Xilinx Download Cable, а тоді просто можливість задати довільну конфігурацію).
З Win98 на роботі перейшли на WinNT — з’явилася win-версія (через DLPortIO, який на роботі ж використовувався для іншого). Сам я перейшов на Linux — от вам лінуксова версія. Попросили FreeBSD — зробив, але реально його окрім прохача майже ніхто не використовував, та й для нього з часом стало неактуально. Тому ця версія трохи «недорізаною» тяглася, туди нові можливості додавалися лише ті, які «само собою» починали працювати. Пізніше я зовсім відмовився від підтримки.

З’явилися мікросхеми FTDI з MPSSE, тобто апаратним JTAG/SPI, відповідно, в avreal з’явилася можливість працювати через USB. Для USB були ще геть недорогі адаптери з soft-USB, зокрема, з емуляцією COM-порта і AVR910. Але вони були повільні, відчутно повільніші за PCI-LPT карту, не набагато швидші за звичайний LPT. Згодом і звичайні, і PCI-LPT почали уповільнюватися, але то інша історія.

І от так потихеньку і пройшло 20 років.

Ще наприкінці минулого року я згадав про дату, чесно 🙂 тоді хотів щось дописати в avreal. Але трапилася одна справа, в яку я вклав весь свій вільний час. У травні цього року звільнився з роботи. Не заради дописування avreal, звісно, але початково були плани протягом літа завершити свою частину тієї справи, роззирнутися, відіспатися, почитати чогось корисного, а восени шукати нову роботу. Та не так сталося, як гадалося — в кінці липня вже була нова робота з купою нової інформації, яку слід перетравити і засвоїти.
Навіть згадана справа пригальмувалася, все інше відклалося.

Тому, на жаль, на рік 20-річчя сам avreal не отримав ніяких подарунків у вигляді якихось нових можливостей, але в результаті змін у житті я познайомився з кількома чудовими людьми, які «в молодості» використовували avreal 🙂 І відновив контакт з кількома такими ж, яких знав раніше.

p.s. Мене заспокоюють, що «справжня зрілість» це 21 рік. І що до наступної осені я ще можу щось встигнути.

Конкурс, у якому можна виграти одну з трьох плат VoCore v1.0 з OpenWRT/Linux:

• Процесор RT5350, 360 MHz + память 32 МБ SDRAM
• WiFi на борту
• OpenWRT/LEDE Linux
• Розміри 25.6 x 25.6 mm – приблизно як ураїнська монета 1 гривня
• Повністю відкритий код та схема

Треба лише описати — що хочеш на цій платі зробити, розмір і можливості плати такі, що можна зробити багато всього.
З надісланого відберуть 10% найцікавіших заявок, тоді серед них розіграють три плати, по Україні відправлять «Новою Поштою» за власний рахунок.

Детальніше у фейсбуці, в оголошенні від Володимира Шиманського, співзасновника Blynk IoT Platform.

p.s. Сам я участі в конкурсі не беру, бо то треба спочатку навчитися краще керувати своїм часом, вивільнити його трохи, і лише затим придумати, що ж я хочу зробити. За місяць я не вкладуся 😀

Оскільки на столі хоча б просто лежить Raspberry Pi, пов’язані із цією системою новини привертають увагу. Даю трохи скорочений переклад однієї із таких цікавинок, яка привернула мою увагу ще й іншою стороною — масовим паралелізмом :-).

Дослідник Лос-Аламоської національної лабораторії в США розробив доступний, масштабований суперкомп’ютер, використовуючи тисячі недорогих модулів Raspberry Pi.

Система надає потужний високопродуктивний обчислювальний випробувальний стенд для розробників системного програмного забезпечення та дослідників, одночасно зменшуючи витрати та енергоспоживання в порівнянні з іншими системами HPC, використовуючи плати від Raspberry Pi Foundation в Кембриджі.

Gary Grider, керівник відділу високопродуктивних обчислень в Національній лабораторії Лос-Аламосі, де розміщується суперкомп’ютер Trinity, каже: «Модулі Raspberry Pi дозволяють розробникам з’ясувати, як написати програмне забезпечення і досягти його надійної роботи, не маючи спеціального тестового блоку такого ж розміру, який коштуватиме чверть мільярда доларів і споживатиме 25 мегават електроенергії».

Австралійська компанія BitScope Designs, розробник BitScope Blade, інфраструктурної платформи для Raspberry Pi, побудувала великий кластер Raspberry Pi для дослідницького проекту, задуманого Лос-Аламоською національною лабораторією разом із компанією SICORP у Нью-Мексико. Система складається з п’яти стійкових кластерних модулів, кожен з яких має 150 плат Radpberry Pi3. Всі плати з’єднано мережею. Маючи загалом 750 процесорів і 3000 ядер, система дає розробникам ексклюзивний час на недорогій, але високопаралельній платформі для тестування та перевірки технологій масштабованих програмних систем. Споживана потужність (всього) 2,2 кВт.

Bruce Tulloch, CEO компанії BitScope, вважає, що Raspberry Pi чудово підходять для створення недорогих хмарних і кластерних систем. Модуль кластера на RPi може бути використаним у наукових дослідженнях і освіті, для моделювання великомасштабних сенсорних мереж з підключення реальних сенсорних пристроїв, досліджень мережевої топології HPC і, а також програм, що масштабуються на Інтернет речей (IoT).

Нарешті завівся (ну як «завівся» — мені його завели, але, оскільки я сидів і нічого не робив, для мене він завівся) дзеркальний до real.kiev.ua домен real.kyiv.ua. Тепер сайт сидить на обох адресах.

Ну тобто я точно не писанкар, я писачкар, бо лише роблю писачки, сам ними не користуюся.
Але цього вистачило, щоб тепер і я потрапив у телевізор у гарну компанію писанкарів у статті на сайті «Маєш право знати»:

Іноді я тут згадував про навчання доньки, але рідко. А вона вже не студентка NCTU, а продовжує навчання і паралельно ловить нейтрино (50%/50% за умовами контракту) в RWTH Aachen University.

Подробиці в інтерв’ю, яке у неї взяла Світлана Яцив, «Маєш право знати».

А ще моя донька випадково зустрілася у Німеччині з ученицею моєї мами.
Марічка повернулася на пару днів з лабораторії Гран Сассо в інститут, бо їй хтось десь щось наплутав з документами, треба було терміново виправити. І тут їй подзвонив знайомий індус з проханням допомогти під час ділової зустрічі з «іншою дівчиною, яка теж з України».
Ну і тепер вже підтримують зв’язок.

Глобалізація…

Так, ці нові tinyAVR (ATtiny416/417/814/816/817) вже Microchip, а не Atmel.

Після купівлі Мікрочіпом фірми Атмел були певні побоювання щодо майбутнього мікроконтролерів AVR. І от з’явилися нові tiny з цікавими можливостями. Дещо, як програмована логіка та перемикання швидкості/споживання компаратора, не новина для мікроконтролерів Microchip. Дещо було в AVR, але лише в лінійці xmega. Не думаю, що за час від купівлі все перераховане нижче встигли зробити у нового власника. Швидше за все, роботи велися і до продажу фірми. Головне, що все це не закинуто, тобто поява цих нових tiny свідчить, принаймні, про продовження лінії мікроконтролерів з ядром AVR.

Отже, що маємо: » » »

Післязавтра маємо свято — День програміста, 2⁸-ий день року.

Десь у травні цього року українська Вікіпедія перетнула поріг у пів мільйона статей. «Звичайного» мільйона, того, який 10⁶, тобто статей стало 500 000.

А зараз укрвікі підібралася до половини «програмістського» мільйона, «бінарного» (саме тому мебі), 2²⁰.
Ось зараз, коли я це пишу, в укрвікі 524 241 стаття. Мабуть, вже вранці їх буде 2¹⁹, тобто 524 288.

4 квітня (2012.04.04) нарешті вийшла «офіційна» версія 4.0 операційної системи scmRTOS.

Попередню версію по виправленні відомих помилок збережено в гілці scmrtos/tags/3.11.

Нова версія зафіксована в scmrtos/tags/4.00 та продовжує розвиватися в scmrtos/trunk.

Дізнатися, що нового в з’явилося в scmRTOS 4.0 » » »

На сайті Linux.org.ua оголошено конкурс по створенню робота.

Робот повинен працювати автономно, електроніка робота має керуватися зі звукового виходу мобільного телефону.
Тобто програма має сидіти в телефоні і видавати команди та, можливо, і приймати якісь сигнали зворотнього зв’язку, через звуковий канал. Думаю, можна використати щось стандартне на зразок DTMF.

Конкретні умови (які, можливо, ще не остаточні) та посилання на приклади дивіться у вказаній вище темі на форумі.