ReAl

З різних міркувань вирішив прослухати курс CS50 на «Прометеусі» (саме українською).
Перший тиждень там Scratch. Завдання без оцінки, просто щоб погралися, хоча деякі формальні вимоги є (не менше двох спрайтів і трьох скриптів чи щось таке — насправді дуже легкі обмеження).
Ну я й вирішив таки побавитися. Озброївся CLRS і зробив побудову та центрований обхід двійкового дерева пошуку з випадкової перестановки чисел 1–10:

Враження від Scratch » » »

Колись давно-давно, десь у 1997-98 роках, точніше вже важко згадати, трапилося мені зробити одну роботу. На той час по Києву їздило вже сотні зо дві американських таксометрів «Pulsar». Чи то пів сотні їздило, а ще дві було вже замовлено. Неважливо. Все було б нормально, аж раптом змінилися вимоги до цих пристроїв.

Бачите, американці ну зовсім не розбираються у тому, як підняти економіку країни. В тих таксометрах і фіскальної пам’яті не було, і чек друкувався лише при натисканні спеціальної кнопки на вимогу пасажира. Деяка статистика (кількість поїздок та загальна сума) набиралася у мікросхемці FRAM FM24C16 на два кілобайти, але її можна було скинути у будь-який момент, це була інформація «для довідки» для самого таксиста.

Ну так от з метою покращення всього, що можна покращити, вийшли вимоги, згідно яких таксометри ставали не лише засобами вимірювання, а й касовими апаратами. Протягом певного часу необхідно було замінити тих «американців» на такі, що відповідають вимогам. А таких, по перше, «не дуже і було», а по друге, було б недешево.

І було прийнято рішення розібратися в схемі, дотулити до неї що треба (мікросхему 27С512 фіскальної пам’яті довелося чіпляти на кілька вільних ніг мікроконтролера через ланцюжок 74HC595 та 74HC597), написати нову програму, пройти сертифікацію…
Заразом у нову програму було додано роботу з радіомодемом та зчитувачем магнітних карт власного формату. Для Укрпромінвест-таксі на цьому було зроблено локальну платіжну систему з можливістю розплатитися за поїздку такою карткою.

»»» Причому все це до підставки під чашку? Та дуже просто.

Ще коли син робив перші чи другі сережки з радіодетальок, у мене виникла одна думка. Цю думку я заникав, сину не віддав. Дуже вже захотілося і самому щось зробити — я ніколи раніше сережок не робив. Та й донці подарунок захотілося зробити.
Частково ця думка навіяна ось таким електронним компонентом:

Для полегшення налагоджування електронних виробів в плату закладаються «контрольні точки» («test point»). Часто їх виконують у вигляді спеціальних кілечок для приєднання щупів осцилографа чи інших затискачів.
Читати далі про те, до чого тут контрольні точки та як зробити сережки з транзисторів » » »