ReAl

Марічка з компанією побували на концерті ManSound, який проходив у них в університеті (NCTU).

Після концерту вони побалакали зі співаками, сфотографувалися та взяли автографи.
Подія сама по собі варта уваги, але цікаво також те, чому це повідомлення у мене проходить також і по тегу «Навчання». Кожен студент повинен протягом року відвідати кілька «культурних заходів» — виставок, концертів. Вище якраз сторіночка з каталогу рекомендованих.
Ціни на квитки, як вказано в каталозі, від NT$150 до NT$400. При цьому суттєву частину вартості квитка оплачує університет. Квиток концерт ManSound «за NT$250» по студентському обходився за NT$170, що приблизно рівне 43 гривням, найдорожчий квиток обійшовся б орієнтовно в сімдесят гривень.

Як я вже писав, Марічка поїхала до Тайваню.
Повний Відносний (від кореня Сонячної системи) шлях до місця її навчання тепер
Earth/Taiwan/National Chiao Tung University/College of Science/Department of Electrophysics
Судячи з переліку лабораторій, це щось схоже на наш радіофізичний факультет КНУ, який я колись закінчував. Навіть час заснування приблизно такий самий, з тією різницею, що для КНУ це один з останніх факультетів, а той — один з перших для NCTU.

Я трохи боявся, що все там буде занадто комп’ютеризовано-теоретично, але ні, перша ж лабораторна робота (хоч вже і пізнувато про неї писати) була «руцями», з штангенциркулем, мікрометром, мікрометрични мікроскопом та залізячками, тонким дротом і дифракційними щілинами, розміри котрих треба було поміряти і пояснити, які і звідки похибки можуть вилізти.

Але у них бувають і такі домашні завдання 🙂

Там був кліп з розмальованими залишками старого селища окрай великого міста, які чимось перегукуються з нашою київською «пейзажною алеєю». Ті залишки розмальовані, щоб їх не знесли і не забудували територію, тепер туди туристи ходять. Gimp / kdenlive / MovieMaker / …

Предмет називається «Introduction to Computer Science» 🙂

Ось.
Десь в годину ночі по нашому часу Марічка дала sms-ку з Бангкоку (проміжна посадка — пересадка з літака «Аеросвіт» на літак Thai Airways). В дві години ночі вони з Оленкою перекинулися парою слів телефоном — веселий і задоволений життям голос навіть я чув.
А десь в сім ранку по нашому, в дванадцять по Тайбею вони (їх там п’ятеро в цьому році зі 145-ї школи) вже отримали багаж. І направилися в National Chiao Tung University
Зараз, мабуть, ще відсипаються.

Ні, ну я в неповні п’ятнадцять поїхав з дому вчитися, а не в неповні вісімнадцять.
Але ж за три з половиною сотні кілометрів, а не за десять тисяч!