ReAl

Останнім часом починає доходити, що «необхідність сумісності з тими, хто у віндовсі» — це для мене така «міська легенда», яка, здебільшого, не має жодного стосунку до реальності. Досить багато «документів» у мене — для внутрішнього використання. З тих, що мають виходити назовні — переважна більшість не призначені для редагування там, «іззовні». Тобто можуть іти у світ у вигляді pdf-файлів. І вже багато років так і роблять, бо це виключає імовірність випадкового редагування в процесі читання/друкування.
Так, спільної роботи над документами у мене практично нема, точніше, вона є у формі «посиділи за столом, обговорили, підказали/попросили, а далі редагую все одно я».

Так чому ж я досі навіть свої майже тимчасові таблички, наприклад, напруга-струм на вході-виході для різних режимів та пораховані з них потужності, коефіцієнти корисної дії та подібне — роблю у OpenOffice (на роботі убунта новіша і він там називається LibreOffice — «вони самі не знають, чого хочуть»)?

Кілька місяців тому майже випадково запустив gnumeric. Здається, коли xfce пробував, він прикрутив запуск gnumeric і для .ods-файлів. Так, місцями воно простіше, місцями трохи незвичне. Але запускається практично моментально, ті ж самі файли мають менший розмір, …
А таки якщо сильно буде треба, то .gnumeric експортується і в .ods, і в .xls.