Писачок — робимо самі 2
Наближається Великдень, а разом з ним і традиційне виготовлення писанок. Ну а для розписування потрібен відповідний інструмент — писачок, що його, залежно від регіону, називають ще писальце або кистка.
Так починався опублікований мною 7 років тому опис-відеоурок того, як можна самостійно зробити писачок. І зараз такий самий час.
Писачки робив тоді так, як було зручно мені, з урахуванням матеріалів та інструментів, що завжди під рукою і я навіть не задумувався, що їх може не бути 🙂 (хтось із моїх дітей свого часу дуже здивувався, виявивши, що не у всіх вдома є пінцет і кусачки). Але цьогоріч мене в коментарях на youtube спитали, чи можна обійтися без паяльника.
Звичайно можна, переважна більшість писачків, зроблених за всю історію, обійшлися без паяльника. Трохи подумавши і роздивившись інші писачки, наводжу два варіанти.
Кінчик конуса обов’язково підрівняти надфілем чи точильним каменем. Тут в обох варантах я цього не робив, оскільки це лише демонстрація ідеї.
Варіант 1
Майже те саме, що й у тій старій інструкції. Згорнути конус, почати його обмотувати дротом, але після пари витків перегнути нижній по конусу кінець дроту впоперек витків, вздовж оправки, на якій конус мотався. Затим трохи загнути дріт, щоб вже притримував конус, і відкусити так, щоб кінець міг загнутися всередину. Але не надто коротко. Максимально втиснути конус у витки, загнути і вузькими плоскогубцями-качконосами притиснути загнутий кінець до витків дроту.
Фото нижче показують порядок дій. Дротина у мене була дещо товстувата. Краще взяти трохи тоншу, буде легше обгинати.
Далі так само, як і минулого разу, просвердлити отвір у ручці і вставити у нього дротину. Міцності однієї дротини досить, тоді мені просто було легше обидва кінці вставити у ручку.
Варіант 2
Зовсім без дроту, але заготовка з жерсті складніша. Принцип описано в книжці Віри Манько «Українська народна писанка» 2008 року. Заготовка має як частину для конуса, так і частину для кріплення на ручку. Щось подібне у мене на двох найлівіших писачках з допису «писачки попрацювали», тільки там шматочки металу були замалі й довелося не обгортати навколо палички, а прибити гвіздочком.
Але, трохи подумавши, розгортку я зробив не таку, як описано у Віри Манько. Мені та видалася не такою зручною для згортання.
Знову без відео, лише серія фото, з яких все має бути зрозуміло. Тут взято не листову латунь, а жерсть від консервної банки, залишки від саморобних форм для миколайчиків.
Спочатку секторну частину заготовки обгинаємо на конус. Відгинаємо трохи вбік «прапорець», щоб його було легше скручувати в трубочку. Діаметр трубочки має бути трохи менший за діаметр ручки (для неї можна взяти й олівця). Якщо жерсть трохи товща і жорсткіша, то щільно вставлена ручка триматиметься добре. Якщо жерсть трохи тонкувата, то для міцності бажано поверх неї намотати бандаж з тонкого дроту.