ReAl

Така думка чогось виникла: байку про те, що не варто зганяти мух, бо ті буцім ситі, а нові налетять голодні, розпустили самі ж ситі мухи.
Для відвертання уваги від того, що вони зайняті вже процесом відкладання яєць у рани…
А черви повиганяти буде ген-ген як важче…
Та й їстимуть вони глибше і болючіше, ніж найголодніші мухи.

Річний проїзний на метро…
Ще на початку року це мене в ньому турбувало – щоденне нагадування про зменшення, зменшення, зменшення того, що залишилося. А зараз ну просто жах бере.
І так в кінці року стан тривожний — «Господи, скільки всього я знову не встиг!», особливо між батьковим та моїм днями народження та ще дужче між моїм та Новим Роком. А тут ще цей… Шагреневий пластик…