ReAl

З великою затримкою, але зроблено давно обіцяні сережки.
Попередні саморобні сережки були зі стабілітронів, дроселів та транзисторів. Ці — з діодів. За основу взято 2Д504А з товстим позолоченим виводом, а вже до нього підвішено діоди серій КД52х. Все рідне, «без ніяких латинських домішок».

Дизайн мій, ескіз було намальовано ще як «транзисторні» робилися.
Виконання синове. Швензи на цей раз з Петрівки, він навідріз відмовився від гірших десь з Хрещатика. За цими спеціально їздив учора, немало подивувавши продавця старанним вибором.
Закінчував сережки коли я на роботі був.
Подивитися на сережки з коробочкою » » »

Ще коли син робив перші чи другі сережки з радіодетальок, у мене виникла одна думка. Цю думку я заникав, сину не віддав. Дуже вже захотілося і самому щось зробити — я ніколи раніше сережок не робив. Та й донці подарунок захотілося зробити.
Частково ця думка навіяна ось таким електронним компонентом:

Для полегшення налагоджування електронних виробів в плату закладаються «контрольні точки» («test point»). Часто їх виконують у вигляді спеціальних кілечок для приєднання щупів осцилографа чи інших затискачів.
Читати далі про те, до чого тут контрольні точки та як зробити сережки з транзисторів » » »

Літо видалося не так щоб дуже бурхливе, але турбулентне. Смик туди, смик сюди, крутий розворот… Наче нічого особливого і не зроблено, а сили кудись поділися.

Та от час вже поверта на осінь і донька, яка ще навесні після попередніх сережок з радіодеталей писала нам з Тайваню в дусі «ось приїду на літо — обов’язково і мені сережки зробите!», почала натякати, що скоро знову їхати. І що сережок досі нема. І що вона може і сама паяльника до рук взяти 🙂

Довелося терміново сідати за чергову роботу на тему «сережки своїми руками».
Подивитися, які сережки вийшли з дроселів… » » »

Пройшло пару тижнів по тому, як було зробено перші сережки зі стабілітронів і ось ще одні саморобні сережки.

Син зробив їх ще з тиждень тому, вже був віддав. Потім відвалилася одна ніжка (в цей раз я вже практично не втручався), він приніс додому і ми підправили. Тепер він добре запам’ятає, що таке «холодна пайка».

Так скоро у мене стабілітрони закінчаться.

Думки зграями літають по світу і шукають собі прихисток в головах. Одна цікава зграйка нещодавно пролітала повз Київ.
Інакше як пояснити такий синхрон — близько двох тижнів тому син захотів зробити в подарунок «радіотехнічні сережки». Через пару днів, якраз коли він сів експериментувати з резисторами, я зазираю в блог BSVi і бачу там «ембед-сережки»
Тільки син збирався зробити щось з більш «олдскульних» детальок. Я вчасно зрозумів, що мова йде не про П416, МП39, Д7Ж та ВС-0.25 🙂

Комбінації з резисторів було забраковано. Принаймні, зі стандартних МЛТ. Може з тих, які з маркуванням кольоровми кільцями, щось і вийде, але то пізніше.
В минулі вихідні якось знайшлася інша робота, а на ці я йому відгріб різних стабілітронів та діодів в скляних корпусах.

Після недовгих коливань були відібрані кольори та вибрана форма.
Вийшло ось таке:

Я лише на першій пайці показав, як таке закріпити і як правильно робити акуратні пайки з мінімальною кількістю припою, та потім перше кілечко-закінцівочку вигнув круглогубцями.
Думаю, що для першого разу у нього вийшло дуже непогано.

А ще я знайшов у себе жменьку 2Т203Б та деякі мікросхеми…
Сподіваюся, син не охолоне і буде продовження 🙂