ReAl

Дійсно прикра помилка в avr-ld (binutils-avr 2.25) — та, що спонукала мене до перевірки використання Raspberry Pi як комп’ютера для роботи, — виявилася доволі цікавою.

Почала вивалюватися вона у мене доволі давно, але я помилково вважав, що вона притаманна 64-бітній версії Ubuntu 16.04, бо на роботі в 32-бітній все працювало. Думав, що це якісь проблеми невраховування розмірів чи співвідношення розмірів змінних на зразок «подаруночка від FTDI». Чесно кажучи, у повідомлення не особливо і вчитувався — «та хай, це по роботі, то на роботі й зберу» і вдома більше не запускав аж до того, як нещодавно перезібрати знадобилося негайно, бо це зупиняло термінову роботу. Тоді ж ото зібрав на Raspberry й написав про все це.

Ну й на ключову фразу *** buffer overflow detected *** Іван у коментарях пояснив, як із цим можна боротися.
Докладніше читайте » » »

Не від хорошого життя довелося провести тест Raspberry Pi як робочого комп’ютера.

Не знаю, після якого оновлення Ubuntu MATE, але на моєму основному комп’ютері перестав працювати avr-ld, валиться з помилкою «*** buffer overflow detected ***» (це на 64-бітній системі, пізніше я перевірив, що на 32-бітній такій же МАТЕ і з тими ж оновленнями все працює — це не так, залежить не від розрядності, докладніше тут).
А мені терміново знадобилося внести маленьку зміну в прошивку ATtiny13A. Мій «червоненький» ноутбук зараз інтенсивно використовує дружина, то щоб їй не заважати, я згадав про Raspberry, на яку оце ж нещодавно ставив (таку ж!) убунту.

Поставив там avr-gcc, все зібрав, перекинув на основний комп, прошив.

Стало цікаво порівняти швидкість. Цей маленький (близько 400 байт прошивки) асемблерний проект на роль такого тесту геть не годиться, тому я вирішив позбирати більший. Поставив, відповідно, arm-none-eabi-gcc, щоб збирати поточний проект для STM32F105. Там десятки файлів, за 40 кілобайт результат, — час вже можна міряти. Збирав на Raspberry, на основному своєму комп’ютері (AMD A8), на «червоненькому» Dell Vostro V130 (Core i3) і на роботі на Pentium D (дохлий, як на нинішні часи, комп’ютер, але його там цілком вистачає). На всіх системах стоїть Ubuntu MATE 16.04 з усіма оновленнями. Лише на AMD A8 64-бітна, всі інші 32-бітні (і на всіх 32-бітних avr-ld свою роботу чесно робить).

Ось що вийшло (time make -j число_ядер, час у секундах).
Воно від збирання до збирання трохи стрибало, але не принципово.

Тут у табличці нема ширини і швидкості шини пам’яті, своє слово сказало і те, що Raspberry працює з SD-карти, Pentium-D і AMD A8 з SATA-дисків, а Core-i3 з SSD. Але тут я хочу порівняти все ж таки не кількість зкомпільованих рядків коду на гігагерц-ядро чи DDR-истість пам’яті, а абсолютний час — питання, що турбує: «чи йти заварювати чай, чи воно раніше збере» 🙂

Виявилося, що Pi 3, на відміну від перших Raspberry, цілком придатний для роботи з прошивками такого обсягу.
І що ця плата реально набагато швидша, ніж комп’ютер, на якому років 15 тому я запускав альтерівський Quartus-II 9.1 для збирання прошивок альтер (не можу пригадати, що у мене тоді було… якийсь Athlon-550 чи що). Та й «мікроконтролерні» компіляції там більше часу займали.

Колись давно я був купив Raspberry Pi — ще ту стару, з 512М пам’яті й 700-мегагерцовим одноядерним процесором. Трохи побавився й відклав, бо реального на ній ні́чого було робити, а інші задачі підпирали.

А то до мене звернулися знайомі, які погано знайомі з лінуксами і їм потрібна деяка підтримка. Дали одну платку Raspberry Pi 3 мені. Тепер коли є проблеми — пишуть, я у себе розбираюся і висилаю рекомендації («для себе» я із нею нічого й не роблю).

Оце вчергове щось там треба було перевірити зі свіжим Raspbian 9.1 stretch, поліз по нього і виявив, що є ще й Ubuntu MATE для RPi.
Звісно ж, по тому, як все зробив, вирішив погратися і з цим.

На око наче не повільніша за Raspbian, але займає більше місця на карті micro-SD. Просто тому, що тягне із собою відразу набагато більше софта.

Тільки от… хтось вирішив, що без проблем буде нецікаво » » »