20 років avreal

Отак багато часу пройшло. Весь 2018 рік — рік 20-річчя програми avreal, назва якої утворена дуже просто, як комбінація AVR і ReAl. І деякий час пошук по слову avreal видавав лише обговорення на інтернет-форумах або мій сайт, і лише потім почав вважати це помилкою набору і видавати «якусь співачку» 🙂

Писати я його почав влітку 1998 року, під час роботи над реальним проектом з AT90S8515.
До того лише трохи «грався для себе» і для того мені вистачало PIP04, був для Windows такий попередник PonyProg-а. Але для реальної щоденної роботи возити мишкою мені було незручно, хотілося інструмента, якого можна запхати у makefile і викликати з редактора. Тобто потрібна була утилітка командного рядка. Здається, тоді вже існував лінуксовий uisp, але на лінукс я перейшов кількома роками пізніше. Для MS DOS знайшлася лише (підказали в RU.EMBEDDED) програма fbprg. Та з’ясувалося, що вона хоч і «command line», але страшенно незручна.

От тоді й всівся за своє. Паралельно із робочим проектом, продовжуючи в ньому використовувати fbprg. Саме тому перший адаптер, який підтримував avreal, був той fbprg, а LPT за умовачанням використовувався другий, бо на першому був принтер.

Зрештою, воно більш-менш впевнено запрацювало, хтось із знайомих (Євген Краштан?) перевірив на 90s1200 і 90s2313, знайшов декілька помилок, надав парочку 90s1200 із запоротим DevID для експериментів. Таке ж саме запитання — «де знайти програматор AVR, який добре вбудовується в ланцюжок make і компіляторів командного рядка» — виникало в RU.EMBBEDED і SU.HARDW.SCHEMES, на початку вересня 1998 року я запропонував свою програму.

Так і пішло. Фактично, навіть сайт я завів, ще на LuckyNet, для розміщення нових версій та опису, у щось блогоподібне воно перетворилося набагато пізніше, десь ближче до 10-річчя програми.

З часом додавалися інші адаптери (спочатку Altera ByteBlaster, бо працював тоді з альтерівськими PLD і цей адаптер був і вдома, і на кожному столі на роботі, затим за компанію Xilinx Download Cable, а тоді просто можливість задати довільну конфігурацію).
З Win98 на роботі перейшли на WinNT — з’явилася win-версія (через DLPortIO, який на роботі ж використовувався для іншого). Сам я перейшов на Linux — от вам лінуксова версія. Попросили FreeBSD — зробив, але реально його окрім прохача майже ніхто не використовував, та й для нього з часом стало неактуально. Тому ця версія трохи «недорізаною» тяглася, туди нові можливості додавалися лише ті, які «само собою» починали працювати. Пізніше я зовсім відмовився від підтримки.

З’явилися мікросхеми FTDI з MPSSE, тобто апаратним JTAG/SPI, відповідно, в avreal з’явилася можливість працювати через USB. Для USB були ще геть недорогі адаптери з soft-USB, зокрема, з емуляцією COM-порта і AVR910. Але вони були повільні, відчутно повільніші за PCI-LPT карту, не набагато швидші за звичайний LPT. Згодом і звичайні, і PCI-LPT почали уповільнюватися, але то інша історія.

І от так потихеньку і пройшло 20 років.

Ще наприкінці минулого року я згадав про дату, чесно 🙂 тоді хотів щось дописати в avreal. Але трапилася одна справа, у яку я вклав весь свій вільний час. У травні цього року звільнився з роботи. Не заради дописування avreal, звісно, але початково були плани протягом літа завершити свою частину тієї справи, роззирнутися, відіспатися, почитати чогось корисного, а восени шукати нову роботу. Та не так сталося, як гадалося — в кінці липня вже була нова робота з купою нової інформації, яку слід перетравити і засвоїти.
Навіть згадана справа пригальмувалася, все інше відклалося.

Тому, на жаль, на рік 20-річчя сам avreal не отримав ніяких подарунків у вигляді якихось нових можливостей, але в результаті змін у житті я познайомився з кількома чудовими людьми, які «в молодості» використовували avreal 🙂 І відновив контакт з кількома такими ж, яких знав раніше.

p.s. Мене заспокоюють, що «справжня зрілість» це 21 рік. І що до наступної осені я ще можу щось встигнути.

cstdint, arm-none-eabi- та Ubuntu

Міняв диск, заразом поміняв і Убунту 16.04 на 18.10. Як і минулого разу на шістнадцятій, поставив «рідний» для системи пакет arm-none-eabi-. Мабуть, пора закінчувати з такою практикою, всістися на якусь іншу збірку компілятора, ту ж linaro. Бо проекти перестали збиратися. І на чому, на рівному місці! Компілятор не знаходить файл cstdint.

Короткий пошук показав, що версія компілятора 6.3.1, include-файли лежать в /usr/lib/gcc/arm-none-eabi/6.3.1/include та в /usr/lib/gcc/arm-none-eabi/6.3.1/../../../arm-none-eabi/include, який, зрештою, вказує на /usr/include/newlib.

А от заголовочні файли C++ лежать в /usr/include/newlib/с++/7.3.1. Звідки взялася сімка — важко сказати. Може це одрук, може дійсно поклали іншу версію, але жодного файлу від C++ cpp не знаходить. Назву 7.3.1 вирішив не чіпати, просто поруч додав лінк 6.3.1->7.3.1. Після цього cpp по -v показав додаткові шляхи до файлів і все стало збиратися.

A Programmer’s Love Song

Неприємна помилка в Doxygen 1.8.11

Зазвичай я не поспішаю переповзати на нову версію Ubuntu і досі сиджу в Ubuntu Mate 16.04. І я не один такий, на роботі також 16.04 (тільки не Mate, а «звичайна», зі стільницею Unity).
І от на роботі ж і виловив помилку в Doxygen, який в убунті 16.04 стоїть версії 1.8.11. Заманулося отримати для перегляду дерева викликів, CALL_GRAPH і CALLER_GRAPH, щоб швидше ознайомитися зі структурою чужого коду. А отримав страшну кашу з довгими циклічними петлями викликів. Виявилося, що всі функції, прототипи яких описано в .h-файлі безпосередньо під inline-функцією, вважаються такими, що викликані з цієї inline-функції.
Мінімальний приклад, doxy-bug.{h,c}:

static inline foo(void) { }

void moo(void);
#include <doxy-bug.h>

void moo(void)
{
    foo();
}

Doxygen 1.8.11 генерує для inline-функції foo() такий граф викликів

Wrong call graph (doxygen 1.8.11)

а для moo() взагалі отакий:
Wrong call graph (doxygen 1.8.11)

Уявляєте, що я отримав на дереві з кількох каталогів і сотень функцій, а в h-файлах під inline-функцією може бути описано декілька прототипів, всі з яких стають «викликаними» з неї? Оскільки всі ці функції викликали ще у глибину на декілька рівнів статичні функції всередині своїх файлів, а вже ті викликали ці inline-операції, утворювалося багато довгих петель.

На щастя, у свіжій версії Doxygen 1.8.15 цю помилку виправлено. Все красиво:
Correct call graph (doxygen 1.8.15)

Переставлю тепер doxygen і на роботі, буде легше.

Linux Kernel під Creedence Clearwater Revival

Сьогодні над CLRS сиділося під Creedence Clearwater Revival.
Але ж у голові паралельно й інше крутиться, то вийшло:

Oh Working Queue, oh Waiting Queue
And IRQ, how I love you, all IRQ
I like the way you walk
I like the way you talk
I like all your spinlocks
 but hate if you deadlock, All Linux *Q*

Well, say that you’ll be hard
Well, say that you’ll be soft
Well, say that you’ll work fine
 and never give me pain, oh IRQ

Well, say that you’ll be mine
Well, say that you’ll be mine,
Well, say that you’ll works fine,
 works all the time, my Working Queue

Oh Working Queue, oh Waiting Queue
And IRQ, how I love you, all IRQ

I like the fast top half
I like the bottom half
I like the user space
I like the user space, oh Working Queue

Oh Working Queue, oh Waiting Queue
And IRQ, how I love you, all IRQ

© моє

arm-eabi-ld buffer overflow

або помилка повертається.

Лінкер від gcc-linaro-7.2.1-2017.11-x86_64_arm-eabi (binutils 2.28), має ту ж саму біду, що й avr-ld.
А саме *** buffer overflow detected ***, переповнення буфера sprintf (і знову лаюся — чому використано не snprintf ?!)

p.s. «родич» gcc-linaro-7.2.1-2017.11-x86_64_arm-linux-gnueabihf — the same, тобто те саме.
p.p.s. Arduino навіть для лінукса тягне всі компілятори з собою. Там не увімкнуто локалізацію, тому цієї проблеми нема. У старенького «рідного» в убунті-16.04 arm-none-eabi- теж. Все залежить від того, як збирався лінкер.

Теорема, протилежна оберненій

Оскільки я вже згадав у попередньому дописові про третє видання книжки Кормена і компанії «Вступ до алгоритмів» (так звану CLRS), то напишу і тут про ненароком помічену помилку в російському перекладі книжки.

Працюючи з текстом задачі 8-7 («Лема сортування 0-1 і сортування стовпцями», сторінка 208 оригіналу) вирішив зазирнути в російський переклад, як там цю лему назвали, і тут же око вихопило дуже некоректний текст.

У перекладі російською (сторінка 238) є такі слова: «докажем 0-1-лемму сортировки путём доказательства обратной к ней». Але так не буває. Ніколи-ніколи-ніколи доведення оберненого твердження не доводить пряме. Якщо істинне як пряме твердження, так і обернене, то частини тверджень еквівалентні, тобто (А⇒Б ∧ Б⇒А) ⇒ (А⇔Б). Але шляхом доведення Б⇒А неможливо довести А⇒Б.

І в оригіналі було: «prove the 0-1 sorting lemma by proving its contrapositive»

Контрапозитивне твердження (протиставлення) це протилежне оберненому (або обернене протилежному, що те ж саме), тобто (А⇒Б) ⇔ (¬Б⇒¬А) і саме ¬Б⇒¬А можна довести для доведення А⇒Б (що і зроблено далі по тексту).

Цікаво, скільки ще таких неточностей у цьому перекладі з англійської на російську? І зрозуміло, чому я проти таких подвійних перекладів навіть у «технічних» текстах.

Scratch і двійкове дерево пошуку

З різних міркувань вирішив прослухати курс CS50 на «Прометеусі» (саме українською).
Перший тиждень там Scratch. Завдання без оцінки, просто щоб погралися, хоча деякі формальні вимоги є (не менше двох спрайтів і трьох скриптів чи щось таке — насправді дуже легкі обмеження).
Ну я й вирішив таки побавитися. Озброївся CLRS і зробив побудову та центрований обхід двійкового дерева пошуку з випадкової перестановки чисел 1–10:

Враження від Scratch » » »

Пінгвінятко Лінукс

Пінгвінятко Лінукс, яке вишивалося донькою, губилося, вишивалося наново, потім десь лежало, потім знайшлося — нарешті отримало рамку і постійне місце на стіні.

Таки економимо резистори?

Різке подорожчання пасивних компонентів — то, я так розумію, мова про великий опт, бо у роздріб ціни виросли набагато більше. В умовах законтрактованості партій практично на рік вперед «трошки» і «прямо зараз» коштує грошей кожне окремо.

Допис про економію резисторів отримав нове звучання?

[flagcounter image]