ReAl

Наближається свято — день Святого Миколая (19 грудня у церквах, де дотримуються юліанського календаря, 6 грудня — григоріанського і новоюліанського), а разом з ним і традиція обдаровувати дітей зробленим до цього дня печивом. Печиво може бути різної форми, від зірочок до коників та ангелів (саме такі форми минулого року знайшли в одній зі старих хат Опішні і мій батько робив по зразку копії).

Останнім часом все більшого поширення набуває форма дідуся у свиті до п’ят. Найпростіший розпис — з хрестиком в одній руці та мішечком з подарунками в іншій (роботи учнів молодших класів):

Майстри впевненою рукою роблять набагато складніший розпис:

Для того, щоб виготовити печиво, необхідно тісто та… форма.
Якщо з тістом простіше, використовуються звичні продукти, то форми може у найближчому «гам-маркеті» і не знайтися. «Це трагедія, але це не біда».

Пристойну формочку для миколайчиків можна зробити з консервної банки. Жерсть достатньо тверда, щоб формочка вийшла міцною та достатньо тонка, щоб легко оброблятися. Як подарунок з одного боку маємо готовий бортик, який робить конструкцію міцнішою та не дає порізати руки при натисканні на форму. Відсутність необхідності робити шов спрощує роботу. Бо паяти — так не всі харчове олово вдома мають. Гарно заклепати шов теж не кожен зможе (принаймні, за себе я зовсім не впевнений). А погано заклепаний і розбовтуватиметься, і тістом набиватиметься — важче мити і швидше іржавіти почне.

Спочатку начорно відрізуємо дно.
Ні, ну зовсім спочатку пробуємо згодувати кільку киці і гарно відмити банку. Це в п’ять хвилин не входить, киці непередбачувані, кілька теж.

Потім начорно відрізуємо дно. Криво, як вийде — все одно потім рівнятимемо. Розмічаємо лінію чистового розрізу зсередини банки. Банку триматимемо над ножицями і гарно цю лінію бачитимемо. В такому положенні край майбутньої форми залишиться рівним, а згинатиметься та смужка, яку відрізуємо. За тим плоскогубцями вигинаємо форму, починаючи з валянок. Спочатку згинаємо з боку бортика, потім правимо протилежний, «ножовий» бік. Голову у шапці обгинаємо по ручці молотка чи іншому округлому предмету потрібного розміру. Останніми робимо лікті. Все інше буде намальовано.

Краще один раз побачити:

Якщо на хазяйстві нема розміточного штангенциркуля, то теж не біда. Можна взяти смужку вузького малярного скотчу (паперового) та наклеїти її на банку зсередини, вирівнявши по бортику. Різати по протилежному краю смужки.

Краще покласти перед собою надрукований листочок з формою (інструкцію чи фото миколайчика), легше буде тримати пропорцію.

Стаття з рецептом тіста для миколайчиків, рекомендаціями по розпису та зісканованими сторінками інструкції знаходиться на сайті парафії святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів (Національний музей архітектури та побуту України).

На жаль, за рідкісними виключеннями, по інтернету в різних місцях лежать копії цих інструкцій, фото та інші тексти з сайту без посилання на джерело, часто під зовсім іншими прізвищами чи з посиланням на клоновані сторінки. Але то зовсім інша сумна історія…

І на закінчення — посилання на фотогалереї з великими фото чудових зразків мистецтва розпису миколайчиків.

p.s. Також миколайчики можуть бути витиснені з тіста:

Для такого потрібні дерев’яні форми, які набагато важче зробити. Та й це вже інші миколайчики — пряники, а не розписане печиво 😉
Але теж красиво.

Трохи складніше, але цілком можливо також зробити в домашніх умовах писачки
Для виготовлення трояндочок з тіста взагалі не потрібні спеціальні інструменти.