ReAl

Вчора на роботі під п’яту було оголошено, що фірмова «розвозка» евакуюватиме всіх до метро о п’ятій, скоротили робочий день.

Я ж десь о шостій йшов до метро пішки. Хвилин двадцять. Вітер в обличчя, снігу теж добре намело вже, особливо вздовж залізничної колії.
А мені гарно, аж сміятися хотілося. Сніжок такий чудовий, пухкий. За цю зиму саме такого не було.

Спуск згори до проспекту, до входу у метро — дві черги до поручнів, посередині майже ніхто не йде. Але ж то свіжого снігу налипло, а не кригою гірку зі сходів зробило. Став боком, трохи повернув та напружив ступню (лижники зрозуміють) — обігнав ті дві черги і побіг далі.
Вже у переході обтрусився, обтупався, згріб з бороди налипле.

Опинився на пів години в дитинстві, коли саме так ходив всю зиму в школу та назад по Опішнянських ярках.

Вже вдома дізнаюся, що дружина від гарного настрою вже пів вірша по дорозі склала, як з собакою виходила собаку на вулицю витягала.
То вона ще трохи додала:

Двірники стогнуть і плачуть:
Зима завірюхами скаче,
Купами сніг розкидає ---
А двірник це все замітає!

Вийшов кудлатий собака,
Хотів погулять, неборака.
А сніг тут йому як задмуха
І в писок, і в хвіст, і у вуха!

А чоловік мій сміється,
Бреде через сніг, не здається:
«Оце так зима! Як це радує!
Дитинство моє це нагадує.»

Сніг з бороди він згрібає
Й мудрі слова промовляє:
«Весни ми діждем неодмінно.
Вона йде до нас, йде неспинно.

Буде весна, буде літо,
Буде тепло, будуть квіти.
А зараз беріть вже лопати
Весні шлях в снігу прокладати!»
             © Редчук Олена, 22.03.2013

А сьогодні вранці виглядаю з вікна — а на вишні снігурі сидять. Мо десь у лісі вони більше бувають, а тут у місті не кожну зиму і бачив.

Нещодавно виповнилося десять років моєму осцилографові Hameg HM1507-3.

Аналоговий осцилограф, 150 МГц смуги, до 1мВ/см і при цьому шумова доріжка практично непомітна. Можна сприйняти як злегка розфокусований промінь.
Цифрова приставка 200 Msps, два кілобайти буфер. Теж часто корисна.

Всі ці десять років він мені вірно служив. Кілька років тому пробило з плати високого на корпус. Там дротик високовольтний був з довгуватим кінчиком, він, може, навіть торкався ізолюючої прокладки. В прокладці дірочку проїло з часом.
Дротик надкусив практично під плату, зробив закруглену краплю припою. Прокладку прочистив і з обох боків залатав товстою фторопластовою плівкою. «Робе».

Сподіваюся, ще стільки ж часу я буду здатен ним активно користуватися він мене не підведе.

Власне, 10 років не з дати випуска осцилографа, а 10 років нашого з ним спільного життя 🙂
Ось і свідоцтво:

Сьогодні (прописом: сьомого березня дві тисячі тринадцятого року) по дорозі на роботу біля станції метро було куплено сирок з родзинками. Ну знаєте ж самі: вранці, ще дев’ятої нема, з машини від заводу… Воно таке ж свіженьке…

Сирок виявився надсвіжим, його виготовлено завтра:

Дурдом… Але таке воно, життя.

І що цікаво — син учора ввечері спитав: «а чого це у нас в хаті малиною пахне?»

Про те, що я десять днів тому замовив з британського сайту RS плату Raspberry Pi, він нічого не знав. Але нюх у нього є 🙂
Сьогодні вранці по дорозі на роботу мене перехопив дзвінком кур’єр DHL, зрадів що не треба буде пертися до мене додому в наш куток. У Києві під’їхати — туди, куди і без мене, імовірно, щось було, бо поруч офісний центр немаленький — набагато простіше.

Загалом конверт, коробочка та плата — все таке саме, як мало бути, фотографувати та показувати нема сенсу.

Прибуло кур’єром, перехопив мене дзвінком по дорозі на роботу, то туди й підвіз.

RS Stock No. Qty     Description                  Unit Price Goods Value
756-8308      1   Raspberry Pi Type B
                  Single Board Computer 512MB     US$35.00   US$35.00
                                             Running Total   US$35.00

    Standard Delivery (Despatch expected within 2 week(s))    US$8.02

                                               Order total   US$43.02

Доставили за десять днів після оплати, в два тижні чудово вклалися.

Тепер треба знайти час з цим поколупатися. Боюся, за наступні пару тижнів лише викачаю образ лінукса та запишу на SD карту…
Ой, це ж треба ще SD карту знайти. Хоча тимчасово можна з Canon A610 вийняти.

Останнім часом починає доходити, що «необхідність сумісності з тими, хто у віндовсі» — це для мене така «міська легенда», яка, здебільшого, не має жодного стосунку до реальності. Досить багато «документів» у мене — для внутрішнього використання. З тих, що мають виходити назовні — переважна більшість не призначені для редагування там, «іззовні». Тобто можуть іти у світ у вигляді pdf-файлів. І вже багато років так і роблять, бо це виключає імовірність випадкового редагування в процесі читання/друкування.
Так, спільної роботи над документами у мене практично нема, точніше, вона є у формі «посиділи за столом, обговорили, підказали/попросили, а далі редагую все одно я».

Так чому ж я досі навіть свої майже тимчасові таблички, наприклад, напруга-струм на вході-виході для різних режимів та пораховані з них потужності, коефіцієнти корисної дії та подібне — роблю у OpenOffice (на роботі убунта новіша і він там називається LibreOffice — «вони самі не знають, чого хочуть»)?

Кілька місяців тому майже випадково запустив gnumeric. Здається, коли xfce пробував, він прикрутив запуск gnumeric і для .ods-файлів. Так, місцями воно простіше, місцями трохи незвичне. Але запускається практично моментально, ті ж самі файли мають менший розмір, …
А таки якщо сильно буде треба, то .gnumeric експортується і в .ods, і в .xls.

Вийшла нова версія програматора avreal — v1.28r12 (Fri 2013-01-04).

• Додано ATtiny828, ATmega64RFR2, ATmega128RFR2, ATmega256RFR2
• «Купу крапочок» замінено на щось більш схоже на індикатор процесу (progress bar)

Також зроблено дрібні зміни у внутрішній структурі, більш важливі для мене самого як ознака того, що я ще не закинув проект і збираюся робити трохи більше, ніж ліниво додавати в таблиці нові кристали 🙂

Цього року я з календарем трохи затримався.
Відбрішка 1: Ну я той… Ну туди-сюди їздив, гостював, те-се…
Відбрішка 2: Спробував дотягти до звичного вигляду (розміри, розміщення, кольори) LaTeX-заготовку календаря від dor. З наскоку не вийшло. Але ж час на те пішов! Я старався і стомився, мене мають всі хвалити незалежно від результату 🙂

Тому, як і в усі попередні роки, відредагував OpenOffice-документ і отримав pdf з нього:

Колись давно-давно, десь у 1997-98 роках, точніше вже важко згадати, трапилося мені зробити одну роботу. На той час по Києву їздило вже сотні зо дві американських таксометрів «Pulsar». Чи то пів сотні їздило, а ще дві було вже замовлено. Неважливо. Все було б нормально, аж раптом змінилися вимоги до цих пристроїв.

Бачите, американці ну зовсім не розбираються у тому, як підняти економіку країни. В тих таксометрах і фіскальної пам’яті не було, і чек друкувався лише при натисканні спеціальної кнопки на вимогу пасажира. Деяка статистика (кількість поїздок та загальна сума) набиралася у мікросхемці FRAM FM24C16 на два кілобайти, але її можна було скинути у будь-який момент, це була інформація «для довідки» для самого таксиста.

Ну так от з метою покращення всього, що можна покращити, вийшли вимоги, згідно яких таксометри ставали не лише засобами вимірювання, а й касовими апаратами. Протягом певного часу необхідно було замінити тих «американців» на такі, що відповідають вимогам. А таких, по перше, «не дуже і було», а по друге, було б недешево.

І було прийнято рішення розібратися в схемі, дотулити до неї що треба (мікросхему 27С512 фіскальної пам’яті довелося чіпляти на кілька вільних ніг мікроконтролера через ланцюжок 74HC595 та 74HC597), написати нову програму, пройти сертифікацію…
Заразом у нову програму було додано роботу з радіомодемом та зчитувачем магнітних карт власного формату. Для Укрпромінвест-таксі на цьому було зроблено локальну платіжну систему з можливістю розплатитися за поїздку такою карткою.

»»» Причому все це до підставки під чашку? Та дуже просто.

Коли виходять нові версії компіляторів, у більшості випадків варто спершу спробувати нову версію в роботі, не відмовляючись остаточно від старої. Лише після перевірки перейти на нову версію, можливо навіть попроектно. Бажано залишити можливість повернення до попередньої.
Для цього необхідно встановити поруч кілька версій:

Але ж треба якось вказати своїй системі програмування, яку саме версію використовувати. Звісно, при необхідності замінити версію витирати з кореня диску каталог C:\WinAVR та копіювати у нього один з каталогів компіляторів це «дещо незручно».
»»» Прочитати, як це можна зробити зручніше…

Наближається свято — день Святого Миколая (19 грудня у церквах, де дотримуються юліанського календаря, 6 грудня — григоріанського і новоюліанського), а разом з ним і традиція обдаровувати дітей зробленим до цього дня печивом. Печиво може бути різної форми, від зірочок до коників та ангелів (саме такі форми минулого року знайшли в одній зі старих хат Опішні і мій батько робив по зразку копії).

Останнім часом все більшого поширення набуває форма дідуся у свиті до п’ят. Найпростіший розпис — з хрестиком в одній руці та мішечком з подарунками в іншій (роботи учнів молодших класів):

Майстри впевненою рукою роблять набагато складніший розпис:

Для того, щоб виготовити печиво, необхідно тісто та… форма.
Якщо з тістом простіше, використовуються звичні продукти, то форми може у найближчому «гам-маркеті» і не знайтися. «Це трагедія, але це не біда».
»»» Навчитися робити форму для миколайчиків…