ReAl

Знадобилося поекспериментувати з avreal-ом та atmega64 на різних тактових частотах під різними операційними системами. Бо таки ж щось незрозуміле робиться у Win7/64. Але в тих платах, що під рукою, запаяні ATmega64L-8. Вище, ніж на 8 мегагерцах їх і некоректно перевіряти.
Знайшлася плата з ATmega64-16, але без кварца. Тобто навіть без місця під кварц, бо в тому виробі планувалася робота на внутрішньому RC з калібруванням по годинниковому кварцові. А плата завалялася того, що в неї помилково запаяли «-16», хоча там теж мала бути «L-8».

Шматочки цангових панельок я для заміни кварцових резонаторів на експериментальних платах використовую давно, але тут же і місця нема. Клеїти десь збоку не хотілося. Довелося викручуватися.

Поблизу потрібної сторони мікроконтролера знайшовся «земляний» перехідний отвір, його і вирішив використати для кріплення панельки.

У шматочка на три виводи центральний залишив прямим, а два крайні, що для кварца, відігнув. Прямо на виводи напаяв конденсатори 18 пФ. Конденсатори розмістилися так, що не торкаються поверхні, в яку упиратимуться зігнуті виводи:

Подивитися інші фото, прочитати опис… » » »

Sorry, but this post is not available in English

Знову гриб на дереві.

Трутовик сірчано-жовтий на тополі.

Десь напівдорозі від спорткомплексу КПІ до Караваєвих Дач.
По недавніх дощах добре вродило 🙂 Але біля самісінького стовбура вже жорсткуваті.
Ех… Треба їхати «на село». Однак в таку спеку роботу робити неохота…

Досить часто виникає потреба додати двійкові дані до «прошивки» мікроконтролера. Це може бути знакогенератор для графічного дисплея чи принтера, закодована певним чином музика чи якась інша інформація, отримана у «двійковому» (тобто не-текстовому) вигляді від якоїсь «сторонньої» відносно компілятора для мікроконтролера програми.

У моєму випадку це теж прошивка, але для програмованої логіки (FPGA). Цю прошивку можна отримати у вигляді файлу .ttf (tabular text file, а не true type font :-)), у якому знаходяться десяткові числа, розділені комами.
Колись давно, ще «десь між i87c51FA та AT89C55» я з такого файлу для EPF8282 генерував asm-файл. Програмою sed додавав до та після масиву чисел потрібні заголовки з мітками, на початку кожного рядка директиву .DB і тому подібне. Асемблерний файл згодом компілювався в об’єктний та прилінковувався до програми.
Для ATmega162 та EP1K10 користувався власноруч написаною програмою — основна її робота була стиснути прошивку для альтерини простим, але ефективним алгоритмом, а вже видати назовні C-масив то була проста робота.
Тепер у мене LPC1766 та EP1C3. Циклони вже мають в собі декомпресор і квартус може стискати прошивки. Він це робить гірше, ніж алгоритм від Ivan Mak, але він це робить сам і розпаковує теж без мене. Тому я, принаймні зараз, повертаюся до простого перетворення стороннього файлу прошивки в об’єктний файл з масивом.

Зараз для таких робіт зазвичай пропонують вже готові програми на зразок bin2c для генерації C-шного масиву. До речі, на мою думку, однією з найкращих програм на тему все2всюди є пакет srecord.
Але при роботі з компіляторами gcc (точніше, з набором програм GNU binutils, яким користується і gcc) можна обійтися без додаткових програм, »»» прочитати — яким саме штатним інструментом з пакету та як…

Нещодавно я писав про сім полків лелек. Цей раз ми проїхали повільніше і я роздивився їх уважніше. Зупинялися зробити фото.
В одному місці основа для гнізда піднята над стовпом:

Ще трохи фото гнізд лелек… » » »

avreal v1.28r11 (Sat 2012-06-23) has been released.

• AT90pwm161, ATtiny1634 added
• -a switch without arguments now generates an error message instead of usage of default FBPRG adapter

Проїжджали оце через Семиполки.
Хай і не сім полків, але лише вздовж траси на стовпах нарахували дванадцять гнізд, всі заселені.
Точніше, одинадцять на стовпах, ще одне на водонапірній башті.

Хтось потурбувався, зробили місця для гнізд.
Часи вже не ті, старе колесо від воза не знайдеш, то там, схоже, поварено металеві кільця з підпірками.

p.s. Наступного тижня було зроблено трохи фото.

Мені одному здається, що цей абзац зі сторінки тарифного плану «15 копійок» від Київстар навіяно автору опису тарифікації романом «1984»?

Тарифікація вихідних та переадресованих дзвінків (передавання інформації голосом, передача даних та факсимільних повідомлень) є посекундною та здійснюється в першу секунду кожної хвилини розмови, секунди з другої по шістдесяту кожної хвилини розмови не тарифікуються;

В перекладі на нормальну мову це означає
«Тарифікація є похвилинною, при цьому неповна хвилина розмови оплачується як повна».

p.s. На цей тарифний план насильно перемикають користувачів плану «Єдина ціна».
Ну, тобто, перемикають добровільно (дивися заголовок цього повідомлення), лише

за наявності їх згоди, підтвердженої здійсненням будь-яких дзвінків, оплачених з основного рахунку після зазначеної дати.

Знадобилося мені якось терміново підключити до плати з ATmega64 макетку, на якій перевірити один задум. Вільні лінії мікроконтролера було виведено на 16-контактні штирі, залишалося підключити шлейф до макетної плати. А сама макетка — куплена в Імраді SOLDERLESS BREADBOARD EIC-406 фірми E-CALL (куплялися в Імраді, «там їх є»). Тобто не підпаятися (для того і бралося ж), потрібен перехідник.

Звичайно, можна було б використати з’єднувач DIP на шлейф. Та треба було «бігом», поки думка ворушиться, а до Нью-Паріса їхати зараз неблизько. Тому було знайдено шматочки макетки та штирі і мені швиденько запаяли ось такі перехідники:

Все, що потрібно, було перевірено і на деякий час я про це забув. Аж тут раптом виявився потрібним аналогічний перехідник на шість контактів, під варіант 6-pin AVR ISP шлейфа програматора. Причому вдома — а паяти самому ліньки 🙂
Лінощі — двигун прогресу. Дуже швидко в голові промайнули … (подивитися, що саме)

Печериць по Києву багато зустрічаю, вони як горобці — скрізь є. Інші гриби зустрічаються рідше.
Про шіітаке я вже писав, а вчора по дорозі від (М) Берестейська до вул.Шутова (Імрад :-)) навпроти училища на смужці між тротуаром та стежкою через скверик побачив старого знайомого — сірчано-жовтого трутовика.

Виріс він на старому, майже непомітному пеньку. Стан — «якраз брати». Кінчики вже не «сопливі», серединка ще не надто волокниста та тверда. Було б це не поруч з проспектом зі жвавим рухом машин, а у лісі — неодмінно зрізав би.

Фото з мобільного телефона, вибачте за (не)якість. Невеликий світлий гриб на темному фоні «перебило» так, що ніяка корекція не допоможе.