DIY pysachok (kistka)
 |
© Oleksandr Redchuk aka ReAl, 2011 This work is licensed under a Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License. |
Easter is coming and the Ukrainians prepare for making pysanky (a Ukrainian Easter egg). If you want to paint a pysanka you need a suitable instrument — a stylus, known as pysachok, pysal’tse or kistka (depending on region).
The simplest pysachok looks like a tin cone fixed into a hole in a wooden stick (as here on the left picture or here in the centre). It’s very easy to make but it doesn’t hold enough wax (beeswax) and gets cold quickly…
A good pysachok should be able to keep wax warm in order to make long lines without gaps. Such a stylus might have a copper tank for wax and a thin nozzle.
You can make a good pysachok yourself — just combine a cone with a heat accumulator made from copper wire.
The stylus’ design is simple:
You need a piece of sheet copper or brass, thick uninsulated copper wire 12-14 cm long and a small wooden stick. Required tools: scissors, small pliers, a soldering iron and a drill with the diameter equal or a bit less than the wire. Also you need a needle and a piece of cork.
Take the piece of sheet copper and cut a circle sector (“pie piece”) of 20mm radius and the angle of 90°. Cut the tip off. Make a cone. I don’t use round pliers because of their too thin ends. I prefer to use a punch. Pay your attention to the nozzle. You should make a small hole. In order to make its size acceptable turn the cone and press the tip slightly.
Wrap the copper wire around the cone. Leave ends of approximately 25mm. They will be used to fix the cone into a handle. Put the needle into the cork then put the cone on the needle. This way you avoid solder flowing into the hole.
Then you have to solder the wire and the cone’s edges. Wax won’t flow through seam. Do not use “strong” flux, do not pour too much flux: you might accidentally solder the cone and the needle together.
If the hole is smaller than you need, make it bigger with aid of the needle or rub it away with emery or sandpaper. Usually I make several styluses with different holes and use them for patterns with thick and thin lines.
Paraffin wax (you can get it by heating a candle) is also used to paint pysanky. In this case you should choose a pysachok with bigger hole and patterns might not be so delicate.
Make two holes at one end of the wooden handle and put the wire’s ends into them. You may add glue.
See the entire process on this video:
P.S. Also you can learn how to make a mould for baking mykolajchyky (honey biscuits that are made before Saint Nicholas’ Day, 19 December in Eastern Orthodox Church).
українська
english
Spaciba! 🙂
super
🙂
Ой, а фотографії наших писанок якісь є? У нас же жінки всі майстрині — бабуся, мама, Ганнуся… Щось там явно є в “архівах”. Викладеш кудись чи кинеш мені? Хотіла подрузі показати, бо вона там “заїкнулася”, що вони на Великдень також яйця розмальовують у Німеччині, я там прямо чаєм пирснула 🙂 Розповіла їй, вона була вражена, то хотілося щось із наших рідних шедеврів показати, а то інтернетне, воно звісно, круте, але не те…
Ой™, це треба поритися, але я не впевнений, що є щось. Миколайчиків повно там (внизу посилання на фотогалереї), а от писанки.
Ми ж писанкарі не дуже, так, швидше писачки перевіряємо ;-). Міг і не фотографувати чи не зберегти. «Там» теж нема, лише миколайчики.
Дещо знайшов — старе, 2006 та 2008 років. І то не так писанки, як писанкарі.
Не знайшов у описі паяльної кислоти, хоч вона є у відео не всіж знають що таке паяльна кислота , а тим паче жінки які хочуть зробити писачок)
Загалом я розраховував на те, що паятиме той, хто це вміє, бо таки там певні навички треба мати. Тому, дійсно, не зупинявся на цьому, просто написав:
Але згоден з тим, що і слово «флюс» теж може бути не знайомим жінці, яка хоче зробити писачок. Проте, з мого досвіду — якщо у жінки взагалі є паяльник, то в більшості випадків вона у технології паяння та характеристиках флюсів розбирається краще за багатьох чоловіків 🙂 А якщо нема паяльника, то краще знайти чоловіка, у якого він є.
До речі, саме паяльну кислоту не варто використовувати, надто сильна річ, точно до голки все намертво припаяється. Треба щось не таке активне, підійде будь-який флюс для паяння електроніки.
Яка товщина фольги? На малюнку вона не зовсім тонка
Та я б взагалі не назвав це фольгою. Хоч формально (по товщині) це таки «товста фольга» — я написав «тонка листова латунь або мідь».
Та, що на фото — близько 0,1 мм, тобто трохи товща офісного паперу (0,07–0,08 мм), трохи тонша за перфокарту (~0,15 мм) від старого комп’ютера 🙂
Порився по завалах, переміряв різні шматочки.
0,05 мм вже затонка, хіба намотати на конус не чверть круга, а половину. Але то буде морочливо.
0,2 мм товста. Важко буде формувати кінчик з отвором потрібного діаметру.
Тобто от десь між папером та перфокартою буде те, що треба.
Спасибо громадное, за такую замечательную статью и очень подробное описание. Это именно то, что я давно искала.
Очень рад, что помог.
Я такие «писачки» и до того делал деткам в школу и своим детям. А в тот раз решил заснять процесс, так как на протяжении недели несколько человек интересовалось — как самому сделать.
Слухай, зовсім круто!
Оце ти розійшовся, трояндочки, сережки, писачки… Я якраз про них недавно згадувала, тому що наші фарбують яйця в силу зберігання традицій, проводження більше часу разом, підняття настрою і т.д., але фарбують звичайними фарбами.
То я подумала, що влітку можна буде наробити писачків, як мінімум на всіх наших дівчат, і привезти 🙂 щоб було ж уже все, як треба.
П.с. І сережки зробити! ^__^
П.п.с. Я так бачу, коли я приїду, вам з Оле доведеться навчити мене паяти 😀
А то! Я ж теж захотів з kdenlive розібратися, щоб не відставати 🙂
Торішні отакі писачки я в Опішню всі завіз, для діток в школі. Тут залишилися лише прості. Однак треба було зробити нові, то я й зняв відразу. Тільки доведеться, мабуть, трохи зточити кінчики, щоб отвори збільшити — мама найбільшим цей раз розписувала, свічковй парафін через тонкі погано проткав. Або таки воску знайти.
Міді листової у мене на десяток-півтора писачків ще знайдеться, дріт зовсім не проблема. Зробимо.
🙂 Класно!
Ні, ну, з музикою краще, бо «і так все зрозуміло». Але мені просто цікаво, чи ти мовчки сидиш, чи «сам собі» «у камеру» щось таки «озвучуєш» («та-а-ак… а тут беремо… уппс! [ну, це потім виріжу…] беремо вже гарячий паяльник…»)
🙂 🙂
Поки-що мовчки 😀
Тобто «як завжди», як і без камери.
А «поки-що», бо помічаю, що починаю собі під ніс бурчати, коли щось роблю. Саме в дусі «а я зараз його отак, раз воно оно так не хотіло!»