. .. ..o .oO .oO failed
Книга приповістей Соломонових, 30 вірш 21 (переклад Огієнка):
Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона:
під рабом, коли він зацарює,
і під нерозумним, як хліба наїсться,
під розпусницею, коли взята за жінку,
і невільницею, коли вижене пані свою.
Про першу біду докладно від Кіплінга у перекладі російською та у виконанні Сергія Нікітіна:
Слухав якось (у маршрутці) «радіо Вєсті» і почув оце цікаве формулювання — «ці золоті землі». Сказано це було з надривом у контексті «не можна у Донецькій області видобувати сланцевий газ, не можна псувати ці золоті землі».
Так, про сланцевий газ багато балакають — і «хімія» у розчині (але і у «звичайному» буровому розчині вона є, всі ті ж самі, грубо кажучи, «загущувачі-стабілізатори-інгібітори»), і гідророзрив такий-сякий. Хоча використовують гідророзрив не лише для газовидобування, а і для нафтовидобування. Наприклад, у Росії. Якщо вірити російськомовному ж розділові Вікіпедії, то у Росії щорічно роблять більше 2000 операцій по гідророзриву пластів (разом з суботами та неділями — більше п’яти на добу!). У тій же Росії є декілька заводів по виробництву необхідного для гідророзриву. Втім, можливо, саме тому Росія так турбується за гідророзриви пластів в Україні — вони ж знають, яке воно вигідне шкідливе і готові потерпіти заради нас…
І взагалі, перший у світі гідророзрив було зроблено … » » »
Знову традиційний календар.
Відбрішки Причини інші, але, як і минулого року, — з затримкою :-).
Цього разу календар «з цензурою»: замість деяких картинок — прямокутнички. Картинки ті ще з перших варіантів тяглися символами зі шрифту Webdings™, встановленого у лінуксі пакунком ttf-mscorefonts-installer. Раніше у цьому пакункові вже був пропав один із шрифтів (Wingdings™) і картинки було замінено на аналогічні зі шрифту OpenSymbol. Але цього разу сам пакунок за кілька спроб так і не витягнувся і я вирішив, що так тому і бути. Буде цього року календар з купюрами. Треба було замість кожного прямокутничка ножиці вліпити 🙂
Наступного разу підберу картинки з Open Clip Art Library. Саме зараз ліньки 🙂
avreal v1.29r0 (Wed 2013-12-11) has been released.
stdout is redirected to file critical messages are duplicated to stderr;Сканую оце зараз Біблію у перекладі Огієнка. Так, я знаю, мережа завалена текстами, але я сканую конкретне видання, що відповідає конкретним вимогам, про це якось пізніше. У процесі сканування час від часу поглядаю — чи не «завалив горизонт», чи не поїхало щось кудись.
У черговий раз зирк — у зупинився…
Ісаї, 31
Горе тим, що в Єгипет по поміч ідуть, що на коней спираються, і на колесниці надію свою покладають, — вони бо численні! та на верхівців, — бо вони дуже сильні! але на Святого Ізраїлевого не дивляться, і до Господа не звертаються!2 Та мудрий і Він, і спровадить лихе, і Своїх слів не відмінить, і підíйметься Він проти дому безбожних, і проти помочі несправедливих.
3 А Єгипет — не Бог, а людина, а коні їхні — тіло, не дух: як простягне Господь Свою руку, то спіткнеться помагач, впаде і підпомаганий, — і разом вони всі погинуть!
p.s. Вже коли оброблював скановане, випала ще одна цитата — «аж до границі прогнали тебе».
Знову наближається свято і знову пора робити миколайчики. На жаль, часу обмаль і цього року ми їх не робитимемо. Можу лише нагадати, як швидко зробити форму для миколайчиків й де взяти рецепт тіста та глазурей для розмальованих миколайчиків, інструкції та зразки для наслідування.
Заходжу якось у черговий раз у словник Грінченка, а там мені «реклама» зі словами «На майдане можно заразиться туберкулезом, один человек уже умер». «Вже». Наче туберкульоз може довести до смерті за кілька днів. Людина померла від чогось іншого, але, пишуть, при розтині знайшли туберкульоз. Звичайно, смерть від чогось іншого не означає відсутності заразності, але сам підхід до формування тексту банера вже дещо говорить про мету того, хто цей банер замовив. Та я не про те. Звернення МОЗ у дусі «утримайтеся від прогулянок місцями скупчення людей» витриманіші. Дуже добре, що міністерство охорони здоров’я так турбується про нас. Але ж непогано було б дати хоча б трохи повніший перелік місць, де можна заразитися туберкульозом. Особливо враховуючи те, що, за критеріями ВОЗ, в Україні — епідемія туберкульозу. І хоча б для того, щоб не виникало враження, що ці заяви спричинені чимось іншим, а не турботою про здоров’я ;-).
Зазирнемо у вже згадану вікіпедійну статтю «Туберкульоз». На жаль, найсвіжіша інформація щодо захворюваності там за 2007 рік, але не думаю, що з тих пір ситуація відчутно покращилася, тобто для приблизної оцінки ті дані підійдуть.
Отже, маємо оцінку чисельності населення 45 мільйонів чоловік та близько 500 тисяч зареєстрованих хворих, серед яких 93 тисячі — з активною формою. Тобто у середньому кожен сотий житель України хворий на сухоти, одна особа з п’ятисот має активну форму.
При вщерть заповнених трибунах спорткомплексу «Олімпійський» на ньому очікується… » » »
Зрідка щось пробуючи на LPC1766, вже доволі тривалий час не зазирав у новини OpenOCD. Як зібрав колись 6-тої версії, так і працював. Ще раніше, коли робив собі плату на FT2232H, трохи промахнувся і керування драйверами зробив несумісним з жодним з підтримуваних OpenOCD 6.x адаптерів. Тому для роботи з кортексами діставав напівмакетку (плата з FT2232D та шинником, перерізана на сумісність з Amontec JTAGkey).
А оце підтягнув git-ом свіжий стан, а там вже 8.0. А з 7.0 вже для FTDI/MPSSE підтримується довільне призначення службових виводів (reset, керування драйверами). Навіть краще, ніж в avreal, бо можна задати довільне своє ім’я сигналу, прив’язати його до ніжки і керувати ним командами OpenOCD — інтерактивно або з командного рядка. Додав у makefile в частині формування командного рядка вмикання червоного світлодіода на початку програмування і вимикання в кінці. Все чудово запрацювало, через FT2232H програма зашивається у півтора-два рази швидше, ніж через FT2232D, веріфікується у три-чотири рази швидше. І таке враження, що і через FT2232D свіжа версія OpenOCD працює відчутно швидше, ніж 6.x, але вже ніде перевірити, а спеціально збирати ліньки.
І дуже вчасно я сьогодні (хм… вже вчора) за це взявся — через хвилин двадцять після того, як зберіг на флешку конфігураційний файл та приклад makefile, подзвонив колега і сказав, що на роботі полетів J-Link. А там у мене точно така ж плата з FT2232H лежить.
Років десять тому була задумка з підручних матеріалів (мікросхем, які однак завжди є у шафці) зробити спеціалізоване «щось схоже на логаналізатор» — запис з мітками часу прийнятого з двох каналів UART, кількох цифрових входів з дискретністю в десяток мікросекунд та пари аналогових входів з дискретністю в сотню мікросекунд.
На платі ATmega64, FT245, мікросхема статичної пам’яті 512Kx8 та між ними мостом EPM240. Ця альтеринка повинна була сама писати у буферну пам’ять цифрові входи при зміні їх стану, а також супроводжувати міткою часу записи від мікроконтролера (UART-и та аналогові входи) а також бути «DMA-каналом» для FT245.
Але змінилися задачі, змінилася робота, … Через кілька років по виготовленні плат парочку навіть було запаяно, але далі справа не пішла.
Заманулося таки хоч якось запустити цю стару плату, хоча б для тестування змін у scmRTOS 🙂
Знайшов у себе в завалах якийсь Квартус 9.1 (free-шна версія для Linux). Поставив. Поруч в архівах лежали рекомендовані для роботи з USB-blaster файли 51-usbblaster.rules (записувати у каталог /etc/udev/rules.d)
та рядки, що їх треба додати до файлу /etc/rc.local
«Вмикаю — не працює». На деякий час програматор квартуса задумався, потім сказав, що не знайшов нічого, що його могло б зацікавити. Пробую cat /sys/kernel/debug/usb/devices, а воно мене не пускає. О, дивлюся далі.
При тому, що
Тобто доступ на читання до підкаталогу usb є, так само до всіх інших у debug, поруч лежать файли з правами 444.
Отже, все, що лежить у debug — дозволено читати всім. Тому не став гаяти часу, зробив просто
Програматор квартуса побачив мій усб-бластер, тепер, може, щось і зроблю.
У Львові знайшли писанку орієнтовно XV-XVI століття, зроблену саме на шкаралупі яйця, а не керамічну, які знаходили і давніші.
Просто диво, як вона збереглася.
Повне фото та деякі подробиці — на сайті «Рукотвори» та у матеріалах прес-служби НАН України.
українська
english